ПРОДАВ ВІДРО МОЛОКА — КУПИВ ЛІТР СОЛЯРКИ

Наслідки цьогорічної посівної вповні можна буде оцінити лише після збирання врожаю...


Сергій НАУМУК


Нинішня весна рано вигнала аграріїв у поле. Вони підживили озимий ріпак, взялися за озиму пшеницю. А передові господарства області — СГПП «Рать», ТзОВ «Городище» Луцького району, імені Лесі Українки Ковельського району, «П’ятидні» Володимир–Волинського району — вже закінчили сівбу.
— Сіяти ярину почали підприємства дев’яти районів області. Крім південних, сіють і в окремих поліських — Ратнівському, Турійському, Ковельському та Рожищенському, — розповів директор департаменту агропромислового розвитку Юрій Горбенко. — Про зменшення площ говорити не варто, бо озимих посіяно на рівні 160 тисяч гектарів. І ярини має бути не менше, ніж торік. Насторожує, чи всі аграрії зможуть додержати технологій, щоб зібрати оптимальний урожай.
Ярих культур цього року планують посіяти 284 тисячі гектарів, зокрема зернових — 108 тисяч, технічних — 54 (з них 13 тисяч — цукрових буряків). Особливо допікає аграріям фінансова скрута. Більш упевнено почуваються ті господарники, які закупили пальне, добрива та засоби захисту ще торік за старими цінами.
— Бачили, що ситуація непевна, тому в серпні—вересні придбали засоби захисту та добрива. Завдяки цьому трохи легше. Основний дохід маємо з тваринництва, а ціна на молоко дуже низька. З початку березня платять по 4,6 гривні за літр. Але це нижче, ніж у середньому по Україні, — розповів керівник СФГ «Зоря» Горохівського району Степан Сайкевич.
— Особисто я все засіяв озиминою. Про добрива ще торік подбав. Внесу ще гною — та й усе. А що буде? Повирізають люди худобу, бо на літр солярки треба продати відро молока. Нині його купують по 2,5 грн/л, але невдовзі, обіцяють, прийматимуть по 2,3 грн/л. Як пенсіонерка найме трактор, якщо солярка стільки коштує? Те саме стосується комбайна, послуги якого завжди вираховували за формулою: зжати одну соту коштує як літр солярки. Посіяти — ще півділа, якось посіють. Але ще буде немолочене стояти. Нашу працю ніколи не цінували, а нині й поготів, — каже одноосібник із села Задиби Турійського району Олександр Фіц.
— Всього наперед закупити не можна. Бо обігові кошти доводиться витрачати не тільки на добрива. Складські потужності можуть бути заповнені чимось іншим. Тепер часто на пальне виставляють одну ціну, а коли проплатив, то повідомляють, що вона змінилася і треба або доплачувати, або погоджуватися на меншу кількість пального. Антимонопольний комітет шукає змову серед виробників хліба, хоча у нас немає монополії на виробництво зерна чи борошна. А от монополія на ринку добрив чи пального чиновників не цікавить, — додає заступник голови Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині Олег Галасун.
Крім пального, у рази подорожчали й добрива та засоби захисту рослин. Так, нітроамофоска рік тому коштувала 4,8 тисячі гривень за тонну (нині коштує 15—16 тисяч гривень), діамофоска — 5,4 тисячі гривень (нині — близько 15 тисяч гривень), селітру навесні–влітку продавали по 3,3 тисячі гривень за тонну, восени — по 4,8 тисячі, а нині — по 12 тисяч гривень.
Як повідомив міністр агрополітики і продовольства Олексій Павленко, на посівну не вистачає 10—15 мільярдів гривень. Тому наразі відпрацьовують, як компенсувати відсотки за банківськими кредитами. На Волині на весняно–польові роботи потрібно 907 мільйонів гривень, з яких 57 доведеться позичити у фінустанов. Поки порядок відшкодування відсотків не погоджено, на місцях виходять із ситуації на власний розсуд. Так, у Камінь–Каширському районі для здешевлення насіння аграріям із районного бюджету виділили 30 тисяч гривень. За підрахунками фахівців, вартість посівних робіт зросла у 1,5—2,8 раза порівняно з минулим роком. Якщо раніше, щоб засіяти гектар поля, витрачали близько 2 тисяч гривень, то нині вартість польових робіт зросла до 3—5 тисяч гривень. Прогнозують, що близько 5 відсотків площ так і не засіють.
— Половину запланованого під ярину через дорожнечу ресурсів пустимо під пар. Близько 400 га буде облогувати. Втрат господарство через це не матиме, навпаки матиме їх тоді, коли посіє. Кредитів практично не дають. І хто їх візьме під 35 відсотків річних? Нашому господарству тільки на гербіциди потрібно 1,5 мільйона гривень. Хоча ціни на сільгосппродукцію не піднялися, — зауважив керівник ПОСП «Русь» Горохівського району Роман Притолюк.
Тоді як аграрії викручуватимуться із складної ситуації?
По–перше, частина, як ми вже казали, готувала сани влітку, тож тепер почувається впевнено. Але таких меншість.
По–друге, братимуться за вирощування більш вигідних культур, насамперед експортно орієнтованих. Наприклад, набирає популярності соя, що подорожчала до 8—9 тисяч гривень за тонну. Вирощуватимуть і пшеницю та кукурудзу, але ціни на них залежатимуть від світових. А от під затратними культурами та тими, на які менший попит, площі зменшаться. Насамперед йдеться про овочі, картоплю та цукрові буряки. Крім того, як прогнозує заступник голови Асоціації фермерів і землевласників Волині Олег Галасун, частково відновляться бартерні операції.
По–третє, господарства економитимуть на агротехнологіях, що однозначно вплине на майбутній урожай. Наскільки він може зменшитися — нині ніхто не готовий сказати. Адже узагальнених даних про кількість закуплених добрив та засобів захисту наразі не має жодна структура. Відтак важко проаналізувати, наскільки менше волинські господарі внесли добрив та наскільки менше купили засобів захисту. Тому остаточні результати посівної стануть зрозумілі лише після жнив.
Варто сказати, що більшість добрив в Україні або російського виробництва, або ж вироблені з російського газу. В умовах війни це ще один важіль тиску з боку Росії. Адже там добре розуміють, що саме сільське господарство є найприбутковішою галуззю економіки України, яка дає найбільше валютних надходжень. Дії ж наших чиновників засвідчують, що, попри зміну влади, підходи не змінилися. Бо окремі господарства вже обсіялися, а міністерство все ще розробляє порядок компенсації відсотків за кредитами на посівну.