— Прочитала в одній із львівських газет історію про те, як дитину вкусила змія, а спеціальної протиотрутної сироватки у лікарні не було. Напевне, і в нас ситуація не краща...
— Прочитала в одній із львівських газет історію про те, як дитину вкусила змія, а спеціальної протиотрутної сироватки у лікарні не було. Напевне, і в нас ситуація не краща. А гадюк у волинських лісах багато, сама не раз бачила, і люди від них страждають дуже часто. Виходить, потерпілому хоч бери й помирай, бо сироватки не закупили? — зателефонувала наша читачка Тетяна Мискун із Луцька
За роз’ясненням ми звернулися до головного позаштатного анестезіолога управління охорони здоров’я облдержадміністрації, завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії обласної клінічної лікарні Павла Гащишина.
– Поширена думка, що після укусу гадюки кожному потерпілому обов’язково треба вводити полівалентну протиотрутну сироватку, є помилковою, — сказав Павло Адамович. — Без неї важко обійтися після укусів деяких видів смертельно небезпечних змій, але вони в нашому регіоні практично не зустрічаються. Ця проблема актуальніша для південних, східних областей. У Західній Україні, в тому числі й на Волині, найпоширенішими є гадюки звичайні. Розпізнати їх можна за забарвленням: на сірому тлі видно чіткий візерунок коричневого або чорного кольору, який зазвичай має вигляд зигзагу, але буває і з рівними краями. Місцева реакція починається в перші ж хвилини після укусу. Найнебезпечнішими є випадки, коли гадюка жалить у голову, шию, але найчастіше вона атакує кінцівки. Вражена ділянка тіла червоніє, стає гарячою, поширюється набряк. Загальна реакція, як правило, розвивається через 15 — 20 хвилин, однак може виникнути й відразу. Потерпілий відчуває головний біль, запаморочення, стає важко дихати, пришвидшується серцебиття. Трагічні наслідки трапляються рідко. У моїй практиці їх не було. Але деколи розвиваються тяжкі ускладнення. Тому всім, кому не вдалося розминутися з гадюкою, необхідно терміново звертатися по допомогу до лікарів. Важливо знати й елементарні правила самодопомоги, адже іноді неправильні дії завдають більшої шкоди, аніж сам укус гадюки. Потерпілий має зберігати спокій. Кінцівку треба знерухомити, зафіксувавши її шарфом, косинкою, наклавши шини — звичайні палиці. Якщо йдеться про руку, то треба зняти обручку, інші прикраси, які можуть перетискати пальці. Не слід застосовувати джгут. Адже отрута поширюється не кровоносними судинами, а лімфатичною системою, яка проходить глибоко у тканинах. Шкідливими і небезпечними є такі «народні» методи, як припікання, розрізання місця укусу, відсмоктування отрути. Постраждалому потрібно пити багато рідини, тоді отрута швидше виводитиметься через нирки. Для людей, які чутливі до алергічних подразників, важливо прийняти антигістамінні засоби. Не вживайте алкоголь і препарати, які підвищують тиск. Потерпілого потрібно якомога швидше доставити у найближчий медичний заклад. Полівалентну сироватку вводять не пізніше, ніж через 30 хвилин після укусу. В останні роки із її забезпеченням є певні проблеми, адже в Україні її не виробляють. Це може ускладнити ситуацію, коли від гадюк терплять маленькі діти. Дорослих можна успішно вилікувати й іншими засобами.
