РЕФОРМА ЗАЛІЗНИЧНОЇ ЛІКАРНІ: БОЛЮЧА, АЛЕ НЕОБХІДНА

Відколи «Укрзалізниця» поставила жирний хрест на своїй відомчій медицині, проблеми ковельських залізничних медиків перетворилися на гордіїв вузол для міської та обласної влади...

Ще торік у грудні, коли урядовці та парламентарі вносили зміни до Бюджетного кодексу, ухвалювали Закон України про Державний бюджет 2015-го, стало зрозуміло, що кошти на утримання вузлової лікарні станції Ковель (на фото), передовсім на зарплату колективу, доведеться виймати із місцевої скарбнички, яку наповнюють волинські платники податків

Мар’яна ВЕРБІВСЬКА

Не чекаючи додаткових директив із Києва, депутати Ковельської міської ради передбачили більш як 1,89 мільйона гривень, аби ті, хто працюють у цьому медичному закладі, не залишилися без платні. Розраховували, що до фінансування закладу долучать ресурси із місцевих бюджетів й інші 16 територіальних громад, адже в Луцьку, Ківерцях, Володимирі-Волинському та інших населених пунктах області розташовані медпункти, які обслуговують залізничників. Проте ні відповідей на листи, скеровані до тамтешніх органів самоврядування та виконавчої влади, ні грошей так і не дочекалися.
– Ми не могли заплющити очі на проблему, що створювала соціальну напругу, адже в лікарні здебільшого працюють ковельчани, – розповів міський голова Олег Кіндер. – З цього приводу звертався до міністра інфраструктури і розвитку Андрія Пивоварського, народних депутатів України, які представляють у парламенті Волинь, керівництва «Укрзалізниці», голови облдержадміністрації Володимира Гунчика. Ще в березні за моєю пропозицією депутати Волинської обласної ради оглянули комплекс будівель, зустрілися з персоналом, адже єдиний варіант зберегти людям робочі місця – після передачі майнового комплексу в комунальну власність територіальної громади краю створити хоспіс та центр первинної медико-санітарної допомоги, що буде обслуговувати жителів мікрорайону Ковель-2.
Коштів, виділених із міського бюджету на зарплату медикам вузлової лікарні станції Ковель, вистачило на два з половиною місяці. Далі заклад жив за обласні гроші – депутати головного представницького органу краю передбачили 8,5 мільйона гривень. Але спершу виділили лише 1,58 мільйона, очікуючи, коли столичні чиновники ухвалять остаточне рішення про майбутнього власника майнового комплексу.
Можна сказати, що ковельським залізничним медикам пощастило, бо влада не залишила їх наодинці з проблемою «бути чи не бути» їхньому закладу. Адже «Укрзалізниця» одним махом відхрестилася від 76 відомчих лікарняних закладів. Працівники окремих із них, як-от у Чернігові, з початку року не отримують заробітної плати. Тут міська влада не хоче й слухати, щоб прийняти в комунальну власність лікарняні приміщення, збудовані ще в 30–40-х роках минулого століття.
Власне, й у будівлі залізничної лікарні Ковеля теж потрібно вкласти чималі кошти. Під час Дня депутата обранці територіальної громади краю на власні очі побачили застарілі комунікації, котельню, що досі не переобладнана на тверде паливо, басейн, який годиться хіба що для зйомок трилерів. Однак більш як два місяці затишшя у колективі сприйняли як знак, що все тут залишиться так, як було раніше. Понад те, виконувач обов’язків головного лікаря Наталія Віслогузова розпоряджалась коштами міського та обласного бюджетів на свій розсуд. Замість того, щоб зекономити гроші, розподіляла між працівниками суми, розраховані на вакансії. Коли комісія, створена депутатами міської ради, прийшла провести інвентаризацію майна, яке відійде центру первинної медико-санітарної допомоги, їй просто не дали цього зробити. Натомість деяке лікарняне обладнання та меблі почали інтенсивно списувати. А на пропозицію міськради зустрітися з колективом керівник відповіла відмовою: мовляв, немає у цьому потреби.
Ці факти вона не заперечила під час наради, що відбулася минулого тижня в Луцьку. У ній взяли участь голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, міський голова Ковеля Олег Кіндер, начальник обласного управління охорони здоров’я Ігор Ващенюк, інші керівники структур виконавчої влади. Свої дії Наталія Вікторівна пояснила тим, що, мовляв, досі немає жодного розпорядчого документа про реформування медичного закладу.
– Це спроба ще трохи, місяць –два, пропливти за течією, щоб чимдовше зберегти свої посади, – так відреагував Володимир Гунчик. – Не можна чекати, доки в Кабміні одним пакетом ухвалять рішення щодо всіх відомчих медичних закладів «Укрзалізниці». Треба негайно братися за реформування вузлової лікарні Ковеля, зокрема готувати колектив, згідно з чинним законодавством попереджувати людей про звільнення.  
Після реструктуризації на базі стаціонару планують створити хоспіс на 50 місць. На Волині такий заклад, розрахований на 25 пацієнтів, є лише в Луцьку. Щоб переобладнати палати для невиліковно хворих, потрібно щонайменше 10 мільйонів гривень. Як запевнив начальник управління охорони здоров’я Ігор Ващенюк, у хоспісі працевлаштують більш як 80 медичних працівників.
Понад 30 робочих місць для медиків з’явиться у центрі первинної медико-санітарної допомоги, де буде й денний стаціонар. У заклади Ковельського міськрайонного територіального медичного об’єднання, за словами головного лікаря Олега Самчука, можуть прийняти до 180 спеціалістів. Він вважає, що повинні проявити професійну солідарність, не залишити колег без роботи й керівники медустанов Старої Вижівки, Турійська та інших райцентрів. Адже нині працівники залізничної лікарні, а це 262 особи, найбільше переймаються, чи не стануть безробітними. Про це вони стривожено говорили під час зустрічі з представниками ковельської міської влади, категорично наполягали, щоб зберегти все так, як було досі, і навіть погрожували перекрити колію на знак протесту.
– Медицина нашої галузі має свою специфіку, тому її треба зберегти. Хто обслуговуватиме залізничників та наших пенсіонерів, якщо не буде вузлової лікарні? Де проходитимуть медогляди працівники локомотивного, вагонного депо та інших структур? Треба їхати до Києва і вимагати, щоб зберегти все так, як було досі, – такі думки висловлювали медики.
Міський голова Олег Кіндер, керівники виконавчої та самоврядної влади області мають відповіді на більшість цих запитань. Зокрема, вважають, що професійні огляди працівників залізниці повинні проводити не у Львові, як планує «Укрзалізниця», а в Ковелі. Тут же надаватимуть їм й медичну допомогу – не гіршої якості, ніж досі.
Але цілком очевидно: проблему функціонування вузлової лікарні станції Ковель консервувати ніхто не буде, особливо якщо взяти до уваги, що цей заклад уже тягне за собою чималий хвіст фінансових боргів. Хто, як не медики, найкраще знають – хронічну болячку вилікувати дуже важко. Якщо не допомагають пігулки, то треба лише хірургічне втручання. Обнадійливою операцією для залізничної лікарні має стати реструктуризація. Іншого рецепта для її одужання просто не існує.