Родина Цибенів з села Смоляри Старовижівського району випробувала понад 80 сортів томатів!..
Родина Цибенів з села Смоляри Старовижівського району випробувала понад 80 сортів томатів!
Сергій НАУМУК
Надія Цибень взялася вирощувати помідори якось несподівано для себе, за порадою сестри. Тож спочатку біля хати з’явилася невелика грядка. Але з року в рік вона ставала дедалі більшою: господиня випробовувала кожен сорт, який садила, вивчала, котрі мають більший попит, а котрі покупці беруть неохоче. Тепер зібраний урожай Цибені продають на базарі. А навесні торгують ще й розсадою. — Буває, що люди з навколишніх сіл один одного за рукав тягнуть до мене. Мовляв, купуй у цієї жінки, бо її розсаду вже випробував… Коли кущі з теплиці й незагартовані, то можуть запросто попадати на другий день після садіння, — пояснює Надія Василівна. —Але за свою розсаду я впевнена, вже не один рік торгую. Вона навіть міцний помідорний запах має! Біля хати Цибенів — невелика теплиця, в якій, крім помідорів, є болгарський перець та огірки. Поряд розкинулася грядка з томатами. Та це, як дізнаємося, лише частина господарства. — Зараз маємо близько 50 сортів помідорів, — показує господиня на поле, де рівними рядками зеленіють помідори. — А загалом випробували близько 80 сортів. Оцінюємо по тому, як родить, чи смачні плоди, чи витривалий до наших умов. Кожен позначаємо кілочками, а в зошиті малюю схему, бо інакше годі запам’ятати, де який росте. Особливо вподобала сорт Еліта — за високі смакові властивості. Серед десятків інших сортів я із заплющеними очима знайду свої елітні помідорчики. Дуже добрий із них і сік. У більшості надранніх сортів він рідкуватий, не має насиченого смаку й аромату, що притаманні пізнім сортам. Але з Еліти навпаки — сік на диво густий і запашний. Помітивши біля плоту акуратний стос кілочків, допитуємося, скільки їх треба. — На кілька сотих поля — чимало, — усміхається господар Віктор Васильович. — Коли починаємо підв’язувати помідори, то на поле вивожу два вози того добра! До роботи залучають і доньку Марійку. Вона восени витягає кілки та очищає поле. Насіння Цибені не купують — збирають своє. З надранніх сортів — уже в липні. І так до самих приморозків. Бо аж до того часу мають вдосталь помідорів. Зірвані плоди у коморі зберігаються до Різдва. — А позаминулого року востаннє власні помідори ми їли на Водохреще. Гості дивувалися, а я запам’ятала, що це було на свято. Зазвичай плоди добре зберігаються до Різдва.
На фото: Надія Цибень: «Нашу продукцію добре знають у довколишніх селах». Фото Сергія НАУМУКА.
