З часів Союзу ми звикли, що Конституція – це одне, а реальне життя – це зовсім інше. «Найкраща у світі» сталінська конституція не завадила йому заморити голодом цілі народи...
З часів Союзу ми звикли, що Конституція – це одне, а реальне життя – це зовсім інше. «Найкраща у світі» сталінська конституція не завадила йому заморити голодом цілі народи. А Основний закон, який не влаштовував Януковича, він просто переписав з допомогою суддів Конституційного Cуду. Тож не дивно, що для більшості українців День Конституції – не свято, а просто додатковий вихідний
Василь УЛІЦЬКИЙ, заступник головного редактора газети «Волинь-нова»
Щоб Основний закон поважали і додержувались його, треба виробити відповідні політичні традиції та культуру. На щастя, українці їх активно намагаються шукати та виробляти. Бо якби ми справді не надавали Конституції великого значення, то не переписували б її стільки разів і не ламали би списів навколо її тексту. Недаремно, певно, і символічно, що одну з перших Конституцій у світі склав український гетьман Пилип Орлик. Після двох Майданів головне, що хочеться бачити в новій редакції Конституції, яку цьогоріч має затвердити Верховна Рада, – запобіжники від узурпації влади, щоб кожні 10 років не виганяти всією країною чергового дурня з його крісла. Однак у проекті змін до Основного закону щодо децентралізації чимало політиків – навпаки – побачили закладення посилення влади не місцевих рад, а Президента. Зокрема, віце-спікер Верховної Ради, член «Самопомочі» Оксана Сироїд таку небезпеку вбачає у наданні прав Президенту достроково призупиняти повноваження виборних місцевих органів влади (мерів, міських, районних, обласних рад) з можливістю призначення прямого президентського правління через спеціального уповноваженого строком на один рік. «Цей законопроект дає підстави формувати таку систему координат, за якої лише ледачий не стане авторитарним лідером», – наголосила вона. Зі свого боку Петро Порошенко заявив, що «принципово важливим» вважає право Президента як гаранта територіальної цілісності на миттєву реакцію, якщо «не дай Боже, согрішать сепаратизмом і створять загрозу суверенітету, територіальній цілісності і національній безпеці України». Порошенко каже, що такі положення є у багатьох демократіях, але вони ними рідко користуються, і, сподівається він, в Україні буде так само. До речі, Венеціанська комісія погодилася з такими повноваженнями Президента. Саме навколо цього пункту в проекті нової Конституції, схоже, і буде найближчим часом зламано багато списів. Але не хочеться, щоб у намаганні не допустити узурпації українці не впали в інші крайнощі. Якщо ради отримають додаткові повноваження і створять свої виконавчі комітети (держадміністрації мають бути ліквідовані, натомість з’явиться «державний урядник» або префект), то без належного контролю з боку центральної влади ми цілком можемо породити купу удільних князівств, куди Президент чи прем’єр зможуть навідатись лише на запрошення місцевого царька. А до чого може призвести руйнування скелету країни у вигляді президентської гілки влади — годі й казати. Саме через це, до речі, Путін і хоче впхнути назад Україні непідконтрольні території Донбасу. Пригадаймо, що історія Галицько-Волинської держави пішла до завершення після того, як бояри у Володимирі отруїли князя Юрія ІІ. Гетьмани не змогли закріпити української державності в багатьох випадках теж через поширену отаманщину. Не хочеться повторити цих помилок, тим паче коли поряд – сильний ворог, який ідеально навчився «отруювати» сусідні країни. n
