НЕ ПЕРЕНОСЬМО ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРОТИСТОЯННЯ ЗІ СХОДУ НА МИРНИЙ ЗАХІД

Заява Волинської єпархії УПЦ

Депутати Волинської обласної ради на позачерговій 35-й сесії проголосували за ініціативу перейменувати «Українську православну церкву Московського патріархату» на Російську (Русскую) православну церкву в Україні

Зважаючи на це, хочемо зазначити:
1. В Україні не існує релігійної організації «УПЦ МП», а щоб когось до чогось зобов’язувати, потрібно принаймні правильно вказувати назву.
2. Висувати зобов’язання до певних суб’єктів правовідносин можуть лише уповноважені на те особи. Волинська обласна рада не є повноважною ініціювати перейменування релігійних організацій. По–перше, Конституція України стверджує, що Церква в Україні відділена від держави. По–друге, Закон України «Про свободу совісті і релігійні організації» передбачає захист законних прав громадян та релігійних організацій у цій сфері. По–третє, у ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачений конкретний перелік питань, що входять до компетенції обласних рад. Питань релігійного характеру там не передбачено.
3. Попри те, що вчергове окремі народні обранці вжили у зверненні до вірян УПЦ чимало ідеологічних штампів, які не підкріплені реальними фактами, немає сенсу знову спростовувати міфи та доводити речі, які адресат не бажає сприймати як дійсність. Офіційна позиція УПЦ щодо підтримки державної незалежності та територіальної цілісності України була висловлена вчергове на останньому засіданні Священного Синоду УПЦ. Решта фактів, які спростовують нав’язаний стереотип щодо антидержавницької позиції нашої Церкви, регулярно висвітлюється на її офіційних ресурсах, зокрема й на сайті Волинської єпархії УПЦ. Тож той, хто дійсно зацікавлений у реальній інформації, може безперешкодно її отримати.
4. Хоча звернення та ініціативи народних обранців і не мають юридичної сили в цьому випадку (див. п. 2), вони посилюють релігійну напругу в області, сприяють розпалюванню міжконфесійної ворожнечі та нетерпимості. Попри те, що депутати називають більшість вірян патріотами, вони чинять на них тиск та дискримінують за релігійною ознакою. Тож, з огляду на це, саме така діяльність є правопорушенням, виходом за межі компетенції та антиукраїнською діяльністю, яка (хай і несвідомо) направлена на те, аби перенести громадянське протистояння зі Сходу у мирний Західний регіон. З огляду на усе зазначене вище, муніципальним органам варто було б займатися власними безпосередніми обов’язками, а тим, хто конкретно виступає автором подібних ініціатив, – вивчати законодавство та поважати як вірян, яких ніхто не має права дискримінувати, так і релігійні організації, які мають чітко зареєстровані назви. Тож варто перейменувати не «УПЦ МП» в РПЦвУ, а «УПЦ МП» в УПЦ у свідомості народних обранців, які вперто не помічають чинної зареєстрованої назви.