Курси НБУ $ 41.58 € 46.86
«НЕХАЙ ЗВИКАЄ ДО НЕЛЕГКОГО ХЛІБОРОБСЬКОГО ЖИТТЯ»

Волинь-нова

«НЕХАЙ ЗВИКАЄ ДО НЕЛЕГКОГО ХЛІБОРОБСЬКОГО ЖИТТЯ»

16-річний Сашко Шумський — син керівника сільськогосподарського приватного підприємства «Рать» Віктора Шумського — працює помічником комбайнера...

16-річний Сашко Шумський — син знаного на Волині керівника сільськогосподарського приватного підприємства «Рать» Віктора Шумського — вже треті жнива працює помічником комбайнера

Сергій НАУМУК


…Колосся налилося і гнеться до землі. Куди не кинь оком — неозорі лани пшениці. Тільки ген на обрії видніються будівлі Луцька. Комбайн, що жне у видолинку, здається, завмер на місці. І лише коли трохи наближаємося, помічаємо, що насправді він неспішно, але безупинно рухається золотим морем. У таку пору зібрати кількох комбайнерів — справа нелегка. Та й поспілкуватися з ними можна хіба кілька хвилин. Тому не гаємо часу і знайомимось: комбайнери СГПП «Рать» Луцького району Микола Пушкарук і Юрій Третяк та їхні помічники Олександр Шумський і Віктор Дубинка. Біля жатки вони чекають, доки підійде Петро Береза — наймолодший з усіх комбайнерів. Хлопцеві лише 19 років. Після закінчення профтехучилища він сів за кермо трактора, а цього літа йому вперше довірили комбайн. Олександр Шумський — менший син керівника господарства — вже третій рік підпрацьовує помічником комбайнера. Це добра практика для майбутнього агронома, фах якого здобуває у Горохівському коледжі Львівського національного аграрного університету. Віктор Дубинка — фельдшер. Нещодавно був у зоні АТО, рятував поранених у 51-й бригаді. А от Микола і Юрій — професіонали: перший водить корабель полів 16 років, другий — 14.
— А я — чотири дні, — зізнається Петро.
Мова заходить про норми виробітку. Мовляв, це залежить навіть від ширини жатки, адже вона інакша в різних модифікаціях комбайнів. Треба сказати, що середня заробітна плата на підприємстві 3650 гривень, а механізатори в сезон отримують до 10 тисяч.
— Ти жни чимшвидше. Особливо в долинах, де вже полягло, піди проти колючки, — Микола підколює молодого колегу. — Там, де пшениця полягла, найбільше зерна, бо воно вниз тягне, — завершує він під загальний сміх.
Викликає щиру повагу той факт, що син керівника господарства починає з найнижчих щаблів у господарстві. Адже Шумський–молодший міг би піти вчитися на прокурора, митника чи здобути іншу грошовиту та привабливу в очах молоді професію.
— Знаєте, кожному своє. У мене до землі душа з дитинства лежить. Я ще в першому класі у творах писав, що хочу стати агрономом, — зізнався Олександр. — Уже звик до роботи, третій рік працюю помічником комбайнера.
— Часом, може, й шкода, — каже Віктор Анатолійович у відповідь на моє запитання про сина, який працює нарівні з дорослими, — але нехай звикає до нелегкого хліборобського життя.
Усі комбайнери підтверджують, що їхня професія благородна, хоча й нелегка. Працюють від роси і до роси. Коли ж перед дощем роса звечора не випадає, то, бувало, що й при світлі місяця жнивують. Бо врожай той, що в коморі. І в «Раті» поспішають — зерно геть сухе.
Головний агроном господарства Микола Романюк розповідає, що наразі впоралися з озимим ріпаком та озимим ячменем і приступили до озимої пшениці, якої зібрали вже більш як 150 гектарів. Якщо буде погода, за сім календарних днів, як і вимагає технологія, жнива завершать. Щойно зжаті площі вже скультивували, щоб готувати поле під майбутній урожай.
— У підприємстві до збирання 1800 гектарів ранніх зернових культур. Зараз збираємо пшеницю. Працюємо переважно з сортами української селекції, бо вони районовані. Іноземні сорти — високоврожайні, але нестабільні. Один рік можуть 80—90 центнерів з гектара дати, а наступний — 30—40. А в наших сортах ми впевнені, що стабільно матимемо 70 і більше центнерів з гектара. Наприкінці травня і в червні склалися несприятливі погодні умови, через нестачу вологи колос наливався неповноцінно. Але тепер бачимо, що врожай буде непоганий. Якість зерна дуже хороша, — зазначив керівник СГПП «Рать» Віктор Шумський.
На жнивах працює дев’ять комбайнів. Із них один уже з початку жнив працює на нивах одноосібників, адже й про плоди їхньої праці треба подбати. Водночас «Рать» уже видає орендну плату за землю.
— Перші обмолоти озимого ячменю на Волині почалися 3 липня, озимого ріпаку — 6 липня. Нині вже зібрано весь ячмінь, половина ріпаку. З 20 липня почали жнива й інших культур. Пшениці зібрано вже 5 тисяч гектарів. Врожаї поки непогані. Щоправда, стихія 8—9 липня внесла корективи: у Локачинському, Горохівському та частково Луцькому районах пошкоджено та знищено майже 5 тисяч гектарів ріпаку, пшениці та сої, що може погіршити результати, — каже директор департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Юрій Горбенко.
Тим часом комбайн, на якому працюють Микола Пушкарук й Олександр Шумський, зупиняється біля нас. Хлопці беруться замінити два пошкоджені зуби на жатці. В якийсь момент телевізійники просять комбайнера піднятися в кабіну, щоб зняти його там. Олександр сам пробує припасовувати нові зуби, але, видно, ще не все йому вдається. Бо батько дивився–дивився та й взявся крутити із сином. Шумські Віктор і Олександр разом із Миколою Пушкаруком міняють запчастину, й уже невдовзі комбайн знову пливе полем. Жнива тривають.


ВОЛИНСЬКІ ЖНИВА У ЦИФРАХ
На 20 липня в області зібрано:

Озимий ячмінь на площі 5 тис. га (80% площ). Намолочено 23 тис. тонн.
Урожайність — 50,8 цт/га.
Озимий ріпак на площі 7 тис. га (28% площ). Намолочено 22 тис. га. Урожайність — 31,3 цт/га.
Розпочато збирання гороху на площі 239 га (14,2% площ). Урожайність — 31,8 цт/га.

На фото: Миколу Пушкарука, Юрія Третяка, Олександра Шумського, Віктора Дубинку та Петра Березу (зліва направо) ми відірвали від роботи лише на кілька хвилин.
Фото Сергія НАУМУКА.
Telegram Channel