«ЯК Я МОЖУ СКОРОТИТИ ПРАЦІВНИКІВ, З ЯКИМИ 30 РОКІВ ДІЛЮ ХЛІБ І СІЛЬ?»
Нинішні жнива для Романа Притолюка уже тридцяті, відколи він очолив господарство «Русь» у селі Мирне Горохівського району...
Нинішні жнива для Романа Притолюка уже тридцяті, відколи він очолив господарство «Русь» у селі Мирне Горохівського району
Олег ДІДИК
Коли минула негода й настали погожі дні, працівники ПОСП «Русь» вийшли в поле цілим механізованим загоном у складі трьох комбайнів «Дон», кількох вантажівок і тракторів. Уже добігав до вечора день, а комбайнери Віктор Кига, Олег Лащук, Олександр Возняк, помічник комбайнера Іван Жеребець, водії Віктор Кузюк, Руслан Бейчук, механізатори Олександр Гребенюк і Юрій Сенюк, незважаючи на втому, сумлінно трудилися, аби раціонально використати кожну годину і в цей нелегкий час бути із хлібом. Поруч із жниварями на полі — керівник ПОСП «Русь», заслужений працівник сільського господарства Роман Притолюк та головний агроном Іван Зварко, який працює вже більш як 15 років. У Мирному його вважають хорошим спеціалістом і великим трудолюбом. — Уже зібрано озимий ячмінь, ріпак, заклали частину сінажу. Озиму пшеницю маємо на 700 гектарах. Ось по сусідству із пшеницею кукурудза. На 50 гектарах – на зерно, на 130 – на силос. Дав би Бог хорошу погоду. А люди в Мирному, як бачите, працьовиті й старанні, – розповідає Роман Притолюк і додає: – Дехто радить мені суттєво скоротити кількість працівників у господарстві й тим самим підвищити його рентабельність, зарплату. Люди добрі, як я можу так учинити із селянами, з якими працюю в Мирному з 1985 року, з якими ділю навпіл радість і горе?! Моє тверде переконання: кожна сільська родина має бути забезпечена коштами на проживання. Молоді обов’язково потрібно надати роботу, аби вона могла заробити на шматок хліба. Саме через безгрошів’я багато хто покидає село в пошуках заробітку за межами рідної України. У ПОСП «Русь» для Романа Притолюка, по суті, вже тридцяті жнива. Господарство орендує землі мешканців двох сіл – Мирне й Пустомити. На 2400 гектарах вирощує зернові, цукрові буряки, ріпак, сою, кукурудзу, утримує велику рогату худобу, свиней. «Русь» належить до небагатьох господарств Волині, котрі вистояли і тримаються на плаву. Має 40 гектарів лісу, дві пилорами, млин, пекарню, олійню, кілька магазинів, їдальню, обрядові будинки, Божий храм. Тільки б радіти отаким здобуткам, але очі аграрія-ветерана, який починав свій трудовий шлях механізатором, працював бригадиром, керівником відділку, заступником голови колгоспу та загалом присвятив майже 50 років самовідданої праці селу, не випромінюють радості: — Я часто спілкуюся із закордонними сільгосптоваровиробниками. Там на гектар посіву дають солідні дотації. Перед жнивами знижують ціни на пальне, а перед посівною – на мінеральні добрива. У нас же все навпаки. Хаос, а не державна політика. За взяті під високі відсотки кредити засіваємо поле, так би мовити, наосліп, навіть гадки не маючи, що саме сьогодні потрібно державі, скільки коштуватиме після жнив та чи інша продукція і чи окупиться вона. Тому часто–густо зазнаємо суттєвих збитків, адже буває, що більше коштів вкладаємо, ніж заробляємо.... І все ж земля його не відпускає. Керівник ПОСП «Русь», який об’їздив Європу, переконаний — вона в нас найкраща. Тобто, Україна має всі підстави стати заможною. Треба тільки, щоб держава повернулася обличчям до людей землі.
На фото: Керівник ПОСП «Русь» Роман Притолюк (сидить у центрі) серед команди своїх хліборобів. Фото Олега ДІДИКА.