ВОЛИНЬ – КРАЙ КОЗАЦЬКИЙ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.67 € 32.30

ВОЛИНЬ – КРАЙ КОЗАЦЬКИЙ

Тільки недавно козаки Каховки це відкрили для себе

Тільки недавно козаки Каховки це відкрили для себе
Волинь — край козацький. Вже прізвище засновника першої відомої козацької Січі на Хортиці князя Дмитра Івановича Вишневецького говорило, що він з Волині. Коли ж простежити ще й його родовід, то дізнаємось, що прадід князя, Федько Несвіцький, мав постійний осідок у прилуцькому селі Несвічі. Тут родовий корінь легендарного Байди! І цим можна пишатися. Бо й Федько Несвіцький мав справді козацький характер.
У першому відомому козацькому реєстрі 1581 року було аж 73 волинян з Луцька, Володимира, Дубна, Острога, Кременця, Олики, Ковеля, Торчина... А вищим ватагом цього полку, крім Яна Орішовського, був теж волинянин, тоді черкаський староста Михайло Вишневецький — двоюрідний брат славетного Байди.
Тут кликали повстанців до помсти жорстокій шляхті блискавиці шабель загонів Северина Наливайка. Тут, на Волині, здобував академічну освіту в Острозі славний гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Тут, у повітовому Луцьку, на посаді міського підстарости, у луцькому Хрестовоздвиженському православному братстві формувався могутній гетьман Іван Виговський — славний продовжувач справи полум’яного творця Української козацької держави Богдана Хмельницького.
Поруч з Луцьком — село Уляники, яке дало козацькому війську аж трьох полковників — Григорія, Івана, Данила. А в місті Володимирі народився небіж Івана Мазепи, славний козацький полковник Андрій Войнаровський.
Та є ще і більш вражаючі факти. На початку Великої національно-визвольної козацько-селянської революції в 1648—1649 роках із повсталих селян і міщан Волині було сформовано аж вісім козацьких полків. На всій території і нашого краю було тоді запроваджене козацьке полково-сотенне управління. Шкода лише — трималося недовго.
І волинське Берестечко козацькою звитягою дихає. Поле Берестечківської битви 1651 року відвідують щоліта тисячі шанувальників козацької історії.
Та справжнім дивом козацької історії Волині є те, що з одного села Ружин вийшло аж чотири гетьмани славного лицарства — Остафій, Михайло, Богдан і Кирик. Перший з них був реформатором військової організації козацтва — формування з стихійної маси козаків у сотні і полки, їх найменування за місцем дислокації, обрання постійних сотників і полковників (до того вони обиралися тільки на час походу), навчання мистецтва бою, встановлення оплати за службу.
Найбільшу славу з Ружинських мав Богдан. Це він організував у 1575 році блискучий похід помсти кримським людоловам через Сиваш, углиб Криму аж до Кафи, визволивши тисячі українців-невольників. Того ж літа на чолі козацького флоту здійснив незрівнянний морський похід, погромивши турецькі порти-твердині Трапезунд, Синоп і навіть околиці султанської столиці Стамбула. При цьому в морських боях із могутнім турецьким флотом козаки виявили чудеса героїзму, відправляючи на дно десятки ворожих галер. Найславетніші турецькі адмірали в тих боях не могли вистояти проти козацького адмірала і його флоту з дніпровських чайок.
Загинув славний гетьман Богдан Ружинський у 1576 році при штурмі турецької фортеці Аслам-Кармен. Закладений у кріпосні стіни фугас вибухнув передчасно. Загинули кілька козацьких саперів разом з гетьманом. Але фортеця була взята. А про Богданка, як його звали січові лицарі волі, козацькі кобзарі по всій Україні співали журливі думи.
Торік про гетьманів Ружинських на Волині вийшла невелика книжечка. Якимось чином потрапила вона й на Херсонщину. І ось звідти, де колись стояла неприступна фортеця Аслам-Кармен, тобто з придніпровського міста Каховки, пошта принесла вражаючу вістку. Пише голова міського клубу «Козацька слава» Микола Огданець:
«Ми грішним ділом думали, що лише ми пам’ятаємо про славетних Ружинських. Ще в 1992 році у нас встановлено пам’ятний знак поблизу від місця загибелі гетьмана Богданка. Ім’я гетьмана носить каховське козаче товариство та курінь Каховської паланки Українського дитячо-юнацького товариства «Січ». У 1995 році юні козачата Херсонщини на змаганнях до Дня Збройних сил України розігрували Кубок гетьмана Богдана Ружинського...
А пам’ятний знак Богдана Ружинського стоїть на березі Каховського водосховища, в красивому місці. Біля нього ми проводимо урочисті посвяти в козаки і козачата, всі козацькі свята...»
Голова клубу «Козацька слава» Микола Огданець оповідає, яка багатопланова робота ведеться з юними козачатами Каховки і довкільних сіл. Діти за планами Малої Академії наук досліджують окремі сторінки історії козацтва, зокрема й долі Ружинських. Здійснюють походи місцями козацької слави, вишкільні збори, історичні читання, дитячі козацькі свята і т.д. Уже вийшло кілька альманахів «Таврійський степ (Мій край)» з дослідницькими роботами юних козачат. Серед інших тем — розробка учня 11 класу школи № 2 м.Каховки Т. Мазуна «Діяльність ОУН в роки Другої світової війни на Херсонщині». У статті — 38 імен активних членів ОУН того краю, їх долі. Отже, цей рух мав всеукраїнський характер!
Каховські керівники козацького руху пропонують волинянам активну співпрацю в дослідженні історії славного запорізького лицарства, обмін досвідом. Адже там багато і волинських імен, зокрема, чотири гетьмани Ружинські. Вони сподіваються, що і волиняни знайдуть змогу покласти квіти до пам’ятного знака славного ружинця Богданка, зокрема і перші керівні особи області. Та й самі хочуть побувати в Луцьку, Берестечку, Ружині...
Простягнуту руку козацького братерства волинським керівникам молодіжного руху варто щиро потиснути й зробити зустрічні кроки.
Григорій ГУРТОВИЙ, вчитель-краєзнавець, директор Торчинського народного історичного музею.