Яна Зінкевич, медик–доброволець, яка витягла з поля бою понад 200 поранених, нещодавно відзначила 20–й день народження...
Яна Зінкевич, медик–доброволець, яка витягла з поля бою понад 200 поранених, нещодавно відзначила 20–й день народження... Як на свій вік, дівчина встигла чимало: у зоні АТО керує медичною бригадою добровольчого корпусу «Правого сектору», здобула відзнаку Міноборони — пам’ятний знак «За воїнську доблесть» та недержавний орден «Народний Герой України». До цих нагород тепер додалася ще одна — у травні передплатники й журналісти «Волині» визнали Яну героїнею нашого часу. Відважна дівчина ділиться із читачами нашої газети думками про найважливіше
… ЯК ЗРЕАГУВАЛИ ВДОМА Це мій обов’язок. Довго не роздумувала, розуміла, що моя допомога потрібна. Із початком першої хвилі мобілізації поїхала в зону АТО. Рідні сприйняли дуже тяжко, та знали, яка я людина, знали моє ставлення до всього, що відбувається в Україні. Близькі розуміли, що я не зможу лишатися вдома та бути «диванним воїном». Складно було, але змирились.
… ЯК РАДІЄ, КОЛИ ХЛОПЦІ КРИЧАТЬ ВІД БОЛЮ: ЗНАЧИТЬ, ЖИВІ Доводиться виймати осколки, зашивати розсікання. Важче – з вогнестрільними пораненнями, але й тут справляюся. В основному використовую місцеву анестезію. А буває, що під рукою нема знеболювального або його не можна застосувати. Тоді оперувати доводиться без наркозу. Хлопці від болю кричать матом, а я… радію – значить, при свідомості!
… ЧИ ВАЖКО ЖІНЦІ НА ПЕРЕДОВІЙ Чим ближче до кордону, тим менше жінок. У нас батальйон великий і декілька дівчат є. Нині військові займаються тим, аби зменшити кількість жінок на передовій та перевести їх в інформаційні штаби, на склади. Звичайно, спочатку хлопці дивувались моїй появі. Не могли зрозуміти, чого я приїхала і як саме зможу допомогти. Та потім, коли познайомились, побачили, що і як я роблю, – звикли. Зараз реагують спокійніше. Хоча всяке буває, іноді доводиться підвищувати голос. Можливо, комусь гордість не дозволяє підкорятися жінці, яка ще й молодша за нього. Може, й обурювався б, але лише в мирний час. Чим довше я тут, тим складніше. Стає більше поранених, зростає навантаження. Працюємо майже по всій Донецькій області. Спочатку запам’ятовувала обличчя людей, яких рятувала, а тепер уже ні.
… КОЛИ СТРАШНО Страшно, коли везеш повний автомобіль поранених, а твою машину обстрілюють або кидають у неї міни. У такі хвилини переживаєш не за своє життя, а за долю людей, які лежать безпорадні позаду тебе.
… ЧИ ЗУСТРІЛА НА ВІЙНІ КОХАННЯ Якщо постійно думатимеш про коханого, це відволіче від основної роботи. Не дай Боже, з ним щось станеться – надовго вибудеш зі строю. А мене чекають поранені. Тому всі стосунки ліпше відкласти до мирного часу.
… ПРО ЩО МРІЄ Обов’язково вивчуся на лікаря. Це друга моя мрія. Перша – щоби закінчилася війна. Буду тут до перемоги, не маю іншого вибору. Якщо сьогодні не зупинити ворога у Донецькій області, завтра він може опинитися у моєму рідному Рівному.
…ЧОМУ БОЙОВИХ ПОБРАТИМІВ ВВАЖАЄ РОДИНОЮ У нас сім’я, де панує взаємовиручка. Якщо хтось кинув папірець, інший за ним підніме, а не прийде скаржитися мені. У нас не має бути гризні. Тому що колектив великий, стресові ситуації, потрібно допомагати одне одному. У нас уся робота – добровільна. 20% людей вилітає у перший час – не готові, не можуть, не хочуть, в останній момент передумали тощо. Ще стільки ж відсотків – це просто дуже хороші спеціалісти, які працюють у лікарні, приміром, півтора місяця і беруть два тижні відпустки. Наприклад, у нас є такий хлопчина, «Риба», він працює на «швидкій» в Одесі. Телефонує: «Завтра о восьмій ранку буду в Дніпрі!» Я кажу: «Добре, тебе заберуть!» Ми забираємо його з Дніпра, він дорогою перевдягається і одразу їде на передову. Підготувала Ярослава ТИМОЩУК за матеріалами видань «День», «Рівне вечірнє», «Факти і коментарі», «Все. Сайт чесних новин», espreso.tv.
ТРІЙКА ЛІДЕРІВ АКЦІЇ «ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ» У ТРАВНІ-2015 (за версією читачів і працівників газети «Волинь-нова»)
ЗІНКЕВИЧ Яна І місце — 38,49% «19-РІЧНА ЯНА ВИТЯГНУЛА З ПОЛЯ БОЮ ПОНАД 200 ПОРАНЕНИХ БІЙЦІВ» «Коли хлопці від болю кричать матом, я… радію – значить, при свідомості, значить, більше шансів, що виживуть!» – говорить героїчна дівчина з Рівного.
КУЗЬМІНИХ Олег ІІ місце — 27,77% «ЛЕГЕНДАРНОГО КІБОРГА ЗВІЛЬНИЛИ З ПОЛОНУ» Уродженець Володимира–Волинського 37–річний командир 90–го десантно–штурмового батальйону 81–ї бригади Олег Кузьміних пробув у руках терористів 123 дні, зазнав знущань і катувань, але так і не став перед ворогом на коліна.
САЛАМАТІН Даниїл ІІІ місце — 14,19% «НЕЗРЯЧИЙ БІЖЕНЕЦЬ ОЗДОРОВЛЮЄ ВОЛИНЯН» Він здолав рак мозку, пережив чотири коми і втік від війни з рідного Первомайська Луганської області до Луцька, де тепер сам… допомагає лікувати людей!
Дорогі друзі, нагадуємо, трійка призерів травня автоматично потрапляє до підсумкової анкети, в якій читачі та працівники газети «Волинь–нова» визначать «Людину 2015 року». Тобто ті, хто посів ІІ і ІІІ місця, матимуть ще один шанс здобути перемогу. Завдяки пенсіонеру, учаснику бойових дій із Луцька Івану Петровичу Воху, який витягнув щасливий конверт, серед читачів–учасників травневої акції власницею спеціального призу стала Пармьонова В. В. із селища Локачі (просимо переможницю зателефонувати на номер 72-38-94). Усім іншим прихильникам «Героїв нашого часу» кажемо: визначайте лідера червня (анкету подавали у четверговому номері за 6 серпня) – і ви також матимете шанс отримати подарунок від улюбленої газети!
