РОСТИСЛАВ ВАЛІХНОВСЬКИЙ БЕЗКОШТОВНО ПРООПЕРУЄ І ВІКТОРІЮ ЗІНКЕВИЧ, І ПОРАНЕНИХ БІЙЦІВ-ЗЕМЛЯКІВ

Знаменитий столичний пластичний хірург, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, віце-президент Всеукраїнської асоціації пластичних хірургів (на фото) пообіцяв це, відвідавши нашу редакцію

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

БОГ ЗНАЄ З НЕБА, ЩО СИРОТІ ТРЕБА
Публікація під заголовком «Збирала гроші на операцію, а їх украли», опублікована 18 серпня в нашій газеті, дуже схвилювала нашого гостя. 24-річна Віта Зінкевич родом із села Хорлупи Ківерцівського району мріяла потрапити на лікування у престижну клініку в Києві, щоб позбутися гігантської гемангіоми на щоці. Ми звернулися до читачів «Волині-нової», аби матеріально підтримати бідову дівчину. Але Господь, як істинний Батько сиріт, допоміг вирішити цю проблему швидко і просто. Ростислав Валіхновський, прочитавши матеріал про Віту, однозначно заявив:
— Ми прооперуємо її безкоштовно. Я, на жаль, не знав обставин життя цієї дівчини, коли вона до нас звернулася. У сиріт грошей не беремо. Багато людей з подібними долями були нашими пацієнтами на благодійній основі. Бог дав мені можливість, виправляючи вади зовнішності, рятувати людські душі. Це — велика благодать.
На годиннику була 22–га, коли, прямуючи з Києва до рідного Турійська, де зачекалися батьки — шановані на Волині лікарі Любомир і Марія Валіхновські, пан Ростислав усе ж викроїв час на інтерв’ю, завітав до редакції. З порога вручив подарунок — ікони Божої Матері та Іоанна Предтечі. І це було щиро й правдиво. Ще під час першого телефонного спілкування з Ростиславом Валіхновським підмітила промовисту деталь — його надзвичайно шанобливе ставлення до батьків, як це властиво істинно віруючим людям.
Дідусь був священиком, тож звіряти свої дії з Божими заповідями дітей у їхній родині навчали змалку. Але згодом у житті пана Ростислава відбулася зустріч, яку він вважає визначальною.
— У 24 роки я повернувся до Києва зі стажування в Канаді з ідеєю створити свою клініку пластичної хірургії. Це означало неминучі труднощі. І коли стало неймовірно важко, якась сила привела мене у Почаївську лавру. Жодного разу там не був, хоча вчився у Тернополі, звідки до Почаєва близько. Очевидно, це був Божий промисел. Мудрий старець — лаврський духівник-сповідник отець Дмитро — бесідував зі мною понад шість годин, але для мене час пролетів, як одна мить. Так почалося наше спілкування. Спочатку отець Дмитро радив мені йти у монастир. Але потім дав своє благословення займатися пластичною хірургією. Багато з того, що передрік отець Дмитро, монах-аскет, схимник, який на схилі літ подібно до преподобного Амфілохія Почаївського володів даром передбачення, справді збулося, — згадував наш співрозмовник.
Так, сьогодні Ростислав Валіхновський — успішний бізнесмен і лікар, керівник надсучасної клініки пластичної хірургії, в якій працює пліч-о-пліч із рідним братом Тарасом. Але кожну операцію, а їх він провів більше семи тисяч, починає з молитви, хресного знамення. Уже будучи відомим фахівцем, вступив до духовної семінарії, щоб краще розуміти душу, сутність людську.
І майбутню дружину молодий перспективний хірург шукав не на світських вечірках. Познайомився зі своєю другою половинкою у Києво–Печерській лаврі. Звернув увагу, як турботливо дівчина опікувалася старенькою бабусею, і в серці зайнялося тепле почуття. Згодом і повінчалися, а через якийсь час у тому ж храмі на території Києво–Печерської лаври Блаженніший митрополит Володимир охрестив їхню дитину. До речі, дружина пана Ростислава — теж хірург, в Інституті Шалімова опановує найновіші методики лапароскопічних втручань, щоб згодом застосовувати здобутий досвід у клініці Валіхновських. Щонеділі вони утрьох ідуть на Божу службу, і їхнє маленьке сонечко на ім’я Марія давно без підказок промовляє «Отче наш».
І, напевне, свою донечку згадував Ростислав Любомирович, коли ми розмовляли про Вікторію Зінкевич. Відразу почав планувати, як викроїти «вікно» у графіку хірургічних втручань, який розписаний аж по грудень. «Відтягувати не будемо, оскільки пухлина росте. З Божою допомогою справимось», — сказав пан Ростислав.
… Треба було бачити очі Віти, коли ми передали їй ці слова. А кошти, які перерахували на її лікування небайдужі читачі, дівчина збирається передати батькам онкохворої дитини. Ось така ланцюгова реакція добра.

І ЮЩЕНКА ЛІКУВАВ, І СОЛДАТАМ ДОПОМАГАЄ
Хірургів прийнято запитувати про операції, які найбільше запам’яталися. Якщо їх проведено тисячі, то виокремити особливі випадки зазвичай непросто. Але Ростислав Валіхновський, який п’ять років був особистим лікарем колишнього Президента України Віктора Ющенка, з відповіддю не вагався:
— Провести п’ять складних реконструктивних втручань на обличчі Президента — це надзвичайно велика відповідальність. До того ж часові рамки лікування були обмеженими, бо перша особа держави не може зникати з поля зору на тривалий період. Супроводжував Ющенка у поїздках, здійснив із ним 238 перельотів у різні країни.
— А в народі тоді, пригадується, обговорювали версію про невдале омолодження Президента стовбуровими клітинами.
— Це нісенітниця. Факт отруєння підтверджено 27 разів у провідних лабораторіях світу. Людина дійсно була мучеником, перенесла 27 хірургічних втручань.
— Ви мали змогу випробувати себе і в ролі чиновника, займали високі посади. Очевидно, мали амбітні плани. Чи вдалося їх реалізувати?
— Я п’ять років працював заступником керівника Державного управління справами Президента і два роки — начальником Департаменту екстреної медицини МНС. Що зміг зробити? По-перше, вдалося відкрити для всіх двері лікарні у Феофанії, де раніше лікувалися виключно високопосадовці. Ввели там в експлуатацію новий корпус — 27 тисяч квадратних метрів, відкрили 12 нових відділень. Так, лікування на платній основі. Але це надсучасна клініка світового рівня. У МНС ми з нуля створили «систему 112», яка передбачає, що людина в екстремальній ситуації повинна одержати допомогу всіх служб, від яких залежить життя. Був розроблений і прийнятий відповідний закон, систему впровадили у чотирьох областях. Але, на жаль, нині держава це не ставить у пріоритет. Звичайно, ті сім років були для мене певною школою. Згодом мені пропонували посаду міністра охорони здоров’я. Дякувати Богу, я не сів у те крісло. Хочу займатися улюбленою справою.
— Ви — віце-президент Всеукраїнської асоціації пластичних хірургів, яка об’єднує 350 представників офіційно не визнаної у нас спеціальності. Чому пластична хірургія досі на правах падчерки?
— Причина — у хибному уявленні, що пластична хірургія лише виконує забаганки заможних людей щодо вдосконалення зовнішності, омолодження. Але ж є інша — устократ важливіша ділянка нашої роботи — реконструктивна хірургія, яка у світі за пріоритетністю знаходиться нарівні з кардіохірургією, нейрохірургією. Сьогодні, у зв’язку з війною на Сході України, сотні поранених потребують нашої допомоги. Нещодавно заступник міністра охорони здоров’я Олександра Павленко відвідала військовий госпіталь, побачила, який характер травм переважає: в одного нема півобличчя, в іншого вирвана черевна стінка, в третього понівечена осколками грудна клітка… І тут досвід 350 пластичних українських хірургів може стати порятунком для поранених. Думаю, зараз проблема легітимізації спеціальності «пластична хірургія» особливо актуальна.
— Ми розповідали у «Волині» про те, що у вашій клініці безкоштовно прооперували пораненого Богдана Солов’янчука зі Старовижівського району.
— Солдатів, які потребують відновної хірургічної допомоги, є багато. У військових госпіталях бійців повертають до життя, а післяопераційними наслідками ніхто не займається. Серце болить дивитися на зовсім молодих хлопців, скалічених війною. І я прошу надрукувати в газеті моє звернення. Усіх волинян, які постраждали в АТО і потребують допомоги пластичних хірургів, запрошую в свою клініку.
Наш іменитий гість не забуває містечка, де виріс, де живуть і працюють його батьки. От і День Незалежності він відзначав на малій батьківщині. На урочистому святкуванні земляки удостоїли Ростислава Валіхновського звання Почесний житель Турійська.