Саме на цьому наголосили голова Волинської територіальної організації Радикальної партії Олега Ляшка Володимир Кучер...
Саме на цьому наголосили голова Волинської територіальної організації Радикальної партії Олега Ляшка Володимир Кучер та керівник обласного виборчого штабу цієї політсили Микола Буліга... Кандидатуру Володимира Кучера однопартійці висувають на посаду луцького міського голови, Микола Буліга йде в депутати до обласної ради, де волинські радикали планують здобути 15 місць
Оксана КРАВЧЕНКО
– Побутує думка, що серед прихильників Радикальної партії Олега Ляшка – або літні люди, або зовсім юні. Їм подобається безкомпромісність лідера партії, його напориста вдача, гострі виступи у парламенті. А хто переважно підтримує Олега Ляшка на Волині? Володимир Кучер: – Наша територіальна організація Радикальної партії Олега Ляшка налічує до півтисячі членів. Кількість – не самоціль. Важливо, щоб люди вливалися в наші ряди свідомо, маючи чітку позицію і переконання. Кістяк становлять ті, хто хоче бути середнім класом, але розуміє, що в нинішніх умовах за це право треба боротися. Великий прошарок у нас інтелігенції. А загалом – люди різного віку і соціального статусу. – Ви – політолог за фахом, пан Буліга – історик, кандидат історичних наук. Свій вибір ви робили, безумовно, усвідомлено. І чим при цьому керувалися? В. К.: – Я в команді Олега Ляшка з 2011 року, з перших кроків нашої партії. А до того як політолог стежив за його діяльністю, аналізував, оцінював. І дійшов висновку, що це дуже перспективний політик, харизматична особистість, людина, яка може повести за собою інших. І навіть у плані кар’єри в рядах цієї сили реально досягти зростання. Микола Буліга: – У мене «стаж» перебування у Радикальній партії Олега Ляшка менший, хоча загалом у політиці я був усе життя. Після розчарувань, які всі ми пережили, коли довелося поховати надії Помаранчевої революції, вирішив зайнятися якимись більш приземленими справами, наприклад будівництвом. Споруджував житлові будинки, звів їх понад 20. Уже й не думав повертатися в політику. Але події на Майдані, а особливо те, що відбувалося після Революції гідності, не дали мені жити спокійно. Не міг дивитися, як нова влада, прийшовши до керма ціною крові патріотів, забула про свої обіцянки, обдурила людей. Коли стояв Майдан, моя дружина була вагітна. Синочок народився відразу після президентських виборів. І я не можу не думати, яке майбутнє його чекає, якщо всі ми будемо покірно терпіти. За характером я, як і Олег Ляшко, рішучий. І позиція його мені близька й зрозуміла, як і більшості людей в Україні. – Кажуть, епатажність Олега Ляшка – це піар-хід, щоб сподобатися людям. А яким ви бачите його у спілкуванні віч-на-віч? В. К.: – Я неодноразово мав змогу переконатися, що слова й емоції Олега Ляшка завжди дуже щирі, чи то на публіці, чи без неї. Він і в житті відвертий, гарячий. Сильна особистість. Хлопець-сирота став відомим журналістом, потім – народним депутатом, лідером партії. Коли приїжджав на урочистості на поле Берестецької битви, моя донечка Влада подарувала йому булаву. Олег Валерійович зворушено подякував, сказав, що він – з козацького роду Ляшків. Була тоді і його дружина Росіта. – Чи не спостерігаєте відтоку членів партії після того, як було оголошено про перехід її в опозицію? Люди можуть боятися втратити роботу, потрапити у немилість, якщо залежать від владних структур. В. К.: – Є поодинокі випадки, але вони не роблять погоди. Одного чоловіка нещодавно ми виключили з партії, але масового відтоку нема. М. Б.: – Якщо людина, наприклад, працює головним лікарем і ризикує посадою, то нічого дивуватися, що вона не може відкрито підтримувати нашу партію. Але кількість тих, хто вже втомився боятися, зростає з кожним днем. – А як, на вашу думку, позначиться на іміджі Радикальної партії затримання у залі парламенту народного депутата, вашого однопартійця Ігоря Мосійчука, відео, яке продемонстрували на підтвердження його зловживань? В.К.: – Коли я стояв під судом, де розглядали справу Мосійчука, то отримав багато дзвінків і повідомлень від знайомих і незнайомих людей, які вважають, що це показове затримання – демонстрація помсти нашій партії за вихід із коаліції. Я знаю Мосійчука і впевнений, що відео сфальшоване. У будь-якому випадку неприпустимо порушувати законні права людини, оголошувати її злочинцем без суду і слідства. Це зрозуміло всім, тому не думаю, що імідж партії постраждає. – Ви йдете на вибори до місцевих рад із серйозними намірами, плануєте набрати 15 «штиків» в обласній раді, зайняти крісла місцевих голів. Вважаєте, що це – реально? В. К.: – Наша партія молода, але подивіться, як за 4 роки зріс її рейтинг, якими були результати участі в парламентських виборах 2014 року, у президентських перегонах. 22 мандати у Верховній Раді за партійним списком, 3-є місце Олега Ляшка на виборах глави держави. Тому є резон у тому, щоб ставити перед собою щораз вищу планку. М. Б.: – Ми будемо висувати кандидатуру Володимира Кучера на посаду міського голови Луцька. Є в нашому списку багато інших достойних людей. Причому робитимемо ставку не тільки на однопартійців. Навіть якщо людина не є членом Радикальної партії Олега Ляшка, але поділяє нашу позицію, є професіоналом у своїй справі, хоче і вміє працювати для розвитку свого міста, краю, то ми будемо раді дати можливість випробувати свої сили. Завершуючи формування списків, ще раз звертаємося до всіх, хто прагне змін: приходьте, приєднуйтесь. – Конкуренція на виборах буде великою. Хтось «засіватиме» гречкою, хтось будує дитячі майданчики. А чим збираєтеся завойовувати серця виборців ви? В. К.: – Точно не гречкою. Наших виборців не потрібно задобрювати, вони розуміють, що сьогодні треба голосувати за тих, хто не боїться відстоювати правду. Тому ми й кажемо, що нашим прихильникам потрібні не продуктові пайки, а вила – символ боротьби за справедливість, за краще життя в Україні.
На фото: Микола Буліга та Володимир Кучер переконані, що люди прагнуть змін.
