Маневиччанин Ярослав Басалко на власному обійсті плекає понад 40 сортів винограду...
Маневиччанин Ярослав Басалко на власному обійсті плекає понад 40 сортів винограду
Сергій НАУМУК
Все почалося, як каже Ярослав, з одного кущика білої Ізабелли. Посадив, зібрав урожай. Саме тоді познайомився з білоруським виноградарем, який має понад сотню саджанців. Відтак зацікавився цією справою. Виписав кілька сортів. А потім став купувати по всій Україні у відомих виноградарів. За п’ять років Ярослав Басалко встиг перепробувати більш як 60 сортів. Тепер на своєму обійсті він вирощує понад 40 сортів. Лише декілька з них – технічні (для виготовлення вина), решта – столові. Власне, ягоди Басалко вирощує поки тільки для власного споживання. А от його саджанці охоче купують і в Маневичах, і в навколишніх селах. Бо покупці добре знають, що матимуть якісний садивний матеріал. – Спробуйте на смак, – запрошує Ярослав і показує величезне гроно на одному з кущів. – Це ранньосередній сорт Надія АЗОС. На ньому було більше десяти кілограмів винограду, хоча кущеві лише чотири роки. Спочатку чоловік вирощував лише ранні та надранні сорти. Бо все-таки Полісся – це не сонячна Одещина чи Крим. Проте, як виявилося, і ранньосередні сорти, які достигають за 130 днів, так само добре плодоносять у наших кліматичних умовах. Потрібно лише доглядати. На зиму 90 відсотків лози обрізають. Плодоносна лоза – лише однорічна. Причому обрізання залежить від сорту. На азіатських сортах Ярослав залишає 14 вічок, бо вони люблять довгу обрізку. Українські сорти потребують короткої або середньої обрізки на 4–8 бруньок. На осінь господар вкриває виноград соломою та плівкою або дошками. Зверху можна вкрити снігом. Сорти з пізнішим терміном дозрівання вирощує у теплиці. Біля кожного куща – пластикова трубка, якою зручно поливати чи вводити добрива. Адже якщо лити воду на поверхню, то вона промочить верхній шар, а до коріння потрапить небагато. Під трубкою закопаний мішок зі щебенем. За раз під кущ можна влити два-три відра води. Тому Ярослав уже монтує зрошувальну систему, бо вручну поливати десятки кущів доволі важко. Садити виноград Басалко радить навесні у другій половині травня. Він має невелику шкілку і продає охочим саджанці. Лозу нарізає з осені і зберігає її цілу зиму. Наприкінці лютого – на початку березня закладає черенки у так званий кільчуватор. Температура навколишнього повітря має бути близько нуля. А от субстрат, у який встромляють черенки, апарат підігріває до 25 градусів. Тоді вічка сплять, а корінці з’являються вже через два тижні. Затим виноградар висаджує лозу у пластмасові контейнери і ставить у теплому місці з підсвічуванням. Згодом щодня виносить їх у теплицю на кілька годин для загартовування. На початку травня саджанці вже готові до посадки. Запитую, які сорти більш популярні серед споживачів, а які – менше. – Є любителі мускатного винограду, а комусь подобаються прості гармонійні смаки. Кожен вибирає те, що йому до душі. Проте є декілька сортів, які добре формуються і дають хорошу віддачу, – пояснює Ярослав. – Можна сказати, що це класика, яка ніколи не підводить. Наприклад, сорти Надія АЗОС, Аркадія, яка вже десятки років на ринку, Кудрянка. Їх і купують найбільше.
На фото: Такий волинський виноград люди охоче купують на ринках. Фото Сергія НАУМУКА.
