У Маневицькому районі завідувачка дитсадка зачинила 4-річного хлопчика в коморі й тримала там кілька годин...
У Маневицькому районі завідувачка дитсадка зачинила 4-річного хлопчика в коморі й тримала там кілька годин...
Яна ЛЯХОВИЧ
Це сталося наприкінці вересня у селі Комарове. Завідувач місцевого ДНЗ «Сонечко» вирішила виховувати чужу дитину, ізолювавши її в підсобному приміщенні. Як розповідають батьки потерпілого малюка, котрому в лютому виповнилося чотири рочки, хлопчик досі не може відійти від переляку, який йому довелось пережити того дня. За словами матері, проблеми виникли, коли дитина раптово почала запинатись, а згодом взагалі практично перестала розмовляти, показуючи пальцем на те, чого хоче. Малюка одразу повезли до фахівців, звертались і до народних цілителів, які «змовляють» переляк. Але все було марним. До заїкання додались нічні крики, а також небажання відвідувати дитсадок. Одного разу, розповідає мама Антона (так звати хлопчика), коли вона привела його до садочка, малий вчепився за руки, просячи пообіцяти, що ненька повернеться і забере його. До цього він неодноразово відмовлявся ходити в дитячий заклад. Пояснював просто: «Бо там Степанівна» (Любов Степанівна – ім’я завідувачки дитсадка. – Ред.). Спочатку цьому не надавали серйозного значення, адже причину переляку та запинання родичі хлопчика вбачали у тому, що того самого дня дитина налякалась автівки, яка раптово з’явилась на дорозі. Однак час минав, а підстав сумніватись у цій версії з’являлось усе більше. Пізніше хтось із малюків проговорився, що Любов Степанівна прийшла в кімнату, де дітки малювали, взяла Антона за руку і кудись повела. Як з’ясувалося згодом, його зачинили у темній коморі, де зберігають картоплю і де не було нічого, крім єдиного стільчика. Дитина просиділа там приблизно 4 години – без їжі, води, в холоді та темряві. «Степанівна взяла мене за руку і повела в комору, закрила на ключ і кудись пішла, – розповів хлопчик. – Я довго плакав, але ніхто мене не чув. Я хотів їсти, а потім ліг і заснув… А ще мені снились вовки, які мене з’їли…». На запитання – «Чому вона так зробила? Може, ти щось накоїв?» – хлопчик відповів: «Ну я малював з дітками, а вона сказала, що я вредний, і повела мене туди…». Пізніше діти, які того дня були в садочку, підтверджували, що хлопчик нічого не вигадав. Зараз у селі подейкують, що жертвою такого ставлення завідувачки міг бути не лише Антон. Але він не розповів про це батькам одразу, бо був дуже наляканий, боявся, що Любов Степанівна його покарає, якщо він обмовиться про це. Зрозумівши, що причиною страждань хлопчика став далеко не переляк через автівку, мати поїхала у Маневичі на прийом до голови РДА, написала заяву. Родичі наполягають на детальному розслідуванні справи та покаранні винних. Але поки зрушень нема. Тим часом у соцмережах випадок викликав великий резонанс. Люди вимагають притягнути кривдницю до кримінальної відповідальності. «Найбільш підходящі статті – катування (ст. 127 КК України), незаконне позбавлення волі малолітнього (ч. 2 ст. 146 КК України). Крім того, завідувач дошкільного навчального закладу – посадова особа, тому її дії можна кваліфікувати і за ч. 1 ст. 364 КК України, і за обтяжуючими обставинами», – написала у «Фейсбуці» Оксана Поглат під записом сестри потерпілого. Поки мати намагається шукати правду, Антон у садочок не ходить. У селі ж дедалі більше наростає обурення громади. Люди категорично засуджують вчинок педагога, хочуть проведення комплексного розслідування цієї справи. Кажуть, що бояться бачити на такій посаді людину, яка проявила жорстокість до дитини. Переживають і за здоров’я своїх малюків, які продовжують відвідувати дитсадок. Близькі хлопчика надіються, що справа набере розголосу, тож її не намагатимуться «спустити на гальма», як нині часто буває… «Здоров’я діточок і їхній комфорт – це головне в нашому житті. Що б не накоїла дитина, так чинити не можна. Тим більше, у виховання дітей завідувачка садка не повинна втручатись апріорі», – зазначають користувачі «Фейсбуку», коментуючи цей інцидент.
