БАБЦЯ НАТАЛКА І В 100 РОКІВ — ПРЕЗИДЕНТ І ПРЕМ’ЄР У РОДИНІ

Вона керує особистим селянським господарством — роздає вказівки: коли і що сіяти, садити, збирати

Приїхавши в Бистровицю (раніше — Божів) вітати зі 100-річчям Наталію Степанівну Дмитрук (на фото), радник голови Горохівської райдержадміністрації Олександр Супрун і скобелківський сільський голова Михайло Цуцман застали в оселі не тільки ювілярку, а й її дочку Ольгу, внука Віталія, племінниць Аллу Шандрук і Тамару Гембік із Луцька


Олег ДІДИК

У цьому дружному родинному колі найстаріша жителька колишнього Божева, ставши під образами у вишитих нею рушниках, з неприхованим хвилюванням слухала щирі віншування, дякувала за вітальну адресу голові райдержадміністрації Любові Матвєєвої, пам’ятні подарунки й квіти. Глибоко зворушила розповідь рідних Наталії Степанівни про її нелегку долю.
Ювілярка, наче сонечко, сяяла добротою, коли звучали спогади племінниць, їхні слова вдячності за те, що великої материнської любові вистачало і для них, і для власних чотирьох діток — Миколи, Бориса, Анатолія й Ольги. Божів, де, як колись казали, жили божі люди, був для них школою виховання поваги до селянської праці, побожності, людяності, сили українського духу.
— Після закінчення інституту нас із чоловіком направили на роботу в Іркутськ. Будували Усть-Ілімськ. Жили й працювали в Сибіру 37 років, але ніколи не забували рідної мови, українських пісень, народних традицій. Дуже раді, що повернулися на Волинь, що сьогодні вітаємо з таким поважним ювілеєм нашу дорогу Наталію Степанівну, — мовила Тамара Василівна Гембік.
Онук Віталій, який служить кліриком у храмі Христового Воскресіння в Луцьку, в унісон сказаному його тіткою додав:
— Доброта, врівноваженість, глибока віра в Бога подарували бабці Наталці довгий вік. Трудилася важко на фермі, в ланці, разом зі своїм нині вже покійним чоловіком, ветераном війни та праці Олександром Якимовичем Дмитруком виховали хорошими людьми своїх дітей. На жаль, дядька Бориса уже нема. Дочекалася славна Берегиня нашого роду шістьох онуків і шістьох правнуків. І вдень, і безсонними ночами щиро молиться за всіх нас, за мир в Україні.
Багато хорошого розповіла про Наталію Степанівну друга її племінниця — Алла Василівна Шандрук, яка свого часу працювала у Луцькій райдержадміністрації, обиралася одерадівським сільським головою. За її словами, Наталія Степанівна і в свої сто років живе працею: під її опікою свійська птиця, вона керує особистим селянським господарством, знає, коли і що сіяти, садити, збирати.
У розпал доброзичливого діалогу пролунав телефонний дзвінок. Бабцю Наталку сердечно привітала з Франції Ольга Гембік, дочка Тамари Василівни, примноживши велику родинну радість. На цій зворушливій хвилі всі разом заспівали ювілярці «Многії літа».