ДИРЕКТОР ПЕДКОЛЕДЖУ ЗОБОВ’ЯЗАВСЯ ОПАНУВАТИ АНГЛІЙСЬКУ МОВУ

«Вчусь у своїх студентів невичерпного бажання удосконалюватись», – так каже Петро Микитович Бойчук (на фото)... І ось свіжий приклад: у Рік англійської мови директор Луцького педагогічного коледжу, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України вирішив опанувати її! Відкритість до нового – це один із рецептів, завдяки якому навчальний заклад, що він очолює, став одним із найкращих в Україні. Не випадково у вересні волинські читачі та журналісти газети назвали Петра Бойчука людиною місяця. Отож, бліц-інтерв’ю з переможцем

Василь УЛІЦЬКИЙ

1. Три книги, які, на вашу думку, мають прочитати школярі.
— Насамперед – це «Дитяча Біблія», яка стане для наших юних співгромадян своєрідним кодексом загальнолюдських цінностей.
Пораджу також «Українські народні казки» – джерело народної мудрості, носій національної культури, зразок перемоги добра над злом.
Ну і яке дитинство без неймовірних пригод? Тут є чудовий путівник – «Тореадори із Васюківки» Всеволода Нестайка.
2. Три книги, які б ви порадили дорослим.
— По–перше, «Кобзар» Тараса Шевченка, який був і залишається взірцем незламності духу, любові до України і пророчої віри у її щасливе майбутнє.
Також рекомендую прочитати «Роксолану» Павла Загребельного, хто ще цього не зробив. Роксолана – уособлення жінки–берегині українського роду, символ возвеличення людської гідності, нескореності, мудрості.
Люблю також «Маленького принца» Антуана де Сент–Екзюпері. Ця книга для мене – як своєрідний довідник вічних життєвих істин.
3. 2016 рік оголошено Роком англійської мови в Україні. Чи збираєтесь підтримати цю ініціативу як директор педагогічного коледжу?
— Буду сприяти участі педагогічного та студентського колективу у всіх міжнародних проектах та програмах. А оскільки сам володію українською, російською та німецькою, то зобов’язуюсь добре вивчити ще й англійську.
4. Роком чого ви б оголосили 2017–й?
— Роком Студента. Адже прогресом рухає молодь. А студентська спільнота – це просто генератор нестандартних думок, креативності, осередок громадянської активності. Кажу без перебільшення, – повірте мені як директору.
5. 12-річна шкільна освіта – це добре, чи погано?
— Добре, бо школярі мають більше часу для підготовки до дорослого життя. Разом із тим, не зовсім добре (усміхається. – Авт.), оскільки вісімнадцятирічні молоді люди могли б уже бути на другому курсі університету і здобувати професію.
6. Яку оцінку за 12-бальною шкалою поставите міністру освіти України Сергію Квіту?
— Дев’ять балів. Він багато робить для інтеграції української освіти у європейський простір. Чому не дванадцять балів? Бо не зовсім визначеною залишається доля вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації, потребують удосконалення державні стандарти освіти, доцільно збільшити термін дії сертифікатів ЗНО до 2—3–х років, необхідним є створення принципово нових моделей підвищення професійної кваліфікації викладачів, залучення їх до європейського дослідницького простору та програм наукових досліджень у країнах ЄС.
7. Як би виглядав пам’ятник учителю, якби ви були його автором?
— Якби я був автором пам’ятника Учителю, то це був би пам’ятник Учительці. І вона обов’язково мала б схожість з моєю першою вчителькою, яка дала мені путівку у доросле життя.
8. Чи підтримали б ви відміну домашніх завдань для школярів?
— Скоріше змінив би підхід до домашніх завдань. Я би керувався принципом: «Необдарованих дітей не буває». Тому завдання були б, але диференційовані, відповідно до обдарувань та інтелектуальних потреб школярів.
9. Скільки привітань отримуєте від колишніх студентів у День працівників освіти?
— Тут важлива не кількість, а якість. Радію, коли отримую вітання від докторів та кандидатів наук, заслужених працівників освіти та культури України, відомих громадських діячів. Гордий, що серед наших випускників – Народний учитель України Надія Пушкар, Герой України з АТО – Володимир Гринюк. Тішуся, коли вітають цілі династії випускників навчального закладу. Приємно, що наші випускники нас не забувають.
10. Що є предметом особливої гордості для вас як директора педагогічного коледжу?
— Як сказав Мак Грегор, дайте можливість людям зберегти свою індивідуальність, і вони вас здивують. Мене ніколи не перестає дивувати колектив нашого навчального закладу – потужний, творчий, згуртований. Саме він і є предметом моєї професійної гордості.
11. Чи придумуєте ви казки для своїх онуків?
— Основний казкар у нашій родині – моя дружина. Вона і придумує, і розповідає, використовуючи при цьому свій багатий життєвий і педагогічний досвід. Але я у цьому важливому процесі теж беру участь, адже у нас п’ятеро внуків і одному ніяк не справитись.
12. Ваше життєве кредо?
— Сформулював би його так: «Креативні ідеї, далекоглядні перспективи, прогресивні рішення відносно розбудови Луцького педагогічного коледжу та розвитку освіти на Волині».