Ось і ступив на поріг Святий Миколай Чудотворець. Довгоочікуваний день, що засвічує вогники на ялинках, розпочинає зиму і сезон подарунків для малечі...
Мирослава КОЗЮПА, редактор відділу розповсюдження і творчого розвитку газети «Волинь–нова»
Ось і ступив на поріг Святий Миколай Чудотворець. Довгоочікуваний день, що засвічує вогники на ялинках, розпочинає зиму і сезон подарунків для малечі. Святого шанують і з нетерпінням чекають діти всього світу. Навіть в африканських віруючих він живе на Кіліманджаро — єдиній горі континенту, на вершині якої постійно лежить сніг. А в українському суспільстві його, витісненого радянською пропагандою, тільки відроджують, дискутуючи про те, хто важливіший і здатний творити більші дива у Новорічні свята: Миколай чи Дід Мороз
У ніч проти 19 грудня у галактиці на Чумацькому шляху ангели протирають зорі, щоб Святому Миколаю було видніше по небесній дорозі зійти до людей. Ще за життя він так любив їх, що єдине, чого після смерті попросив у Бога, — дозволити йому один день на рік сходити на землю і продовжувати своє благодійництво. Здіймаючи віхолу, шляхом мчить олень, запряжений у сани із Дідом Морозом. — Геть з дороги, бо всіх вас позаморожую, — сердиться Дід так, аж із його сивої бороди сиплеться іній. — Не бачите, молодого оленя дресирую, скоро у дітей свято буде, а мого головного ватажка стада нещодавно вкрали пройдисвіти. Мало часу на приборкання нового. На галас, що здійнявся, із Райських воріт у єпископській ризі й короні вийшов Святий Миколай. — Мир вам, любі! Досить злитися, ми обоє вчимо людей робити добрі вчинки, тож і нам негоже сваритися, — звернувся він до Діда Мороза. — Зараз я помандрую до українських дітей, ти допоможи мені зібрати мішки з гостинцями, а я, опікун подорожуючих, благословлю тебе у твоїй мандрівці. Але не сподобалася Дідові Морозу пропозиція Миколая. — Народжений з подачі Йосифа Сталіна, я вже 80 років кладу спадкоємцям Радянського Союзу подарунки під ялинку. На догоду тоталітарним режимам я допомагаю виховувати смиренних і слухняних громадян. На лісоповалах на моїй Батьківщині у Вологодській області мого морозного подиху боялися репресовані українці: літератори, науковці, священики, військові, селяни, які опиралися масовій колективізації… Ось який я могутній! Тож ти, Миколаю, поступися мені дорогою! Святий Божий угодник не став розповідати пихатому старцю про свої добрі справи. Про його благодійність і дива знають усі християни світу. Тому шанують і велично називають Чудотворцем. З надією моляться до свого захисника воїни, водії, мандрівники і всі, хто потрапляє у скруту. Святий Миколай став покровителем дітей, дівчат на виданні і навіть ряду міст, зокрема й Луцька. Ще за життя, «викритий» у благодійності, Святий радив дякувати не йому, а Богу, бо все йде від Всевишнього. Тим і заслужив поклоніння християн. Мандруючи разом із ангелами–помічниками світом, із ІХ століття релігійний персонаж перетворився на чарівну дитячу казку. У своїй золотій книзі він протягом року записує всі добрі і погані вчинки малечі. А напередодні свого свята складає список подарунків: кому — іграшку, солодощі, новеньке вбрання, а комусь — і різочку. Який персонаж ближчий — кожен для своєї родини обирає самостійно. Різниця у них одна: Святий Миколай традиційний для України, а Дід Мороз — для Росії. Хоч місія в обох однакова — приносити радість дорослим і дітям, вселяти віру в диво, робити світ добрішим. Побудьте і ви у їхній ролі!
