Лучанку Марію Миколаївну до глибини душі обурила ось така історія. Цими днями внучка її сестри побувала у пересувному цирку, що нині гастролює в обласному центрі біля «Там–Таму»...
Лучанку Марію Миколаївну до глибини душі обурила ось така історія. Цими днями внучка її сестри побувала у пересувному цирку, що нині гастролює в обласному центрі біля «Там–Таму».
На згадку дитина купила там забавку — іграшковий жезл, який світиться. Здавалося б, нічого дивного. Та коли дорослі придивилися до іграшки, то помітили, що світиться вона кольорами… російського прапора. — То звідки ж приїхав той цирк і хто його запросив? І чому наші діти повинні бавитися іграшками, що нагадують про країну–агресора, яка намагається відібрати наші землі й стріляє у наших синів? Ці запитання не давали спокою небайдужій жінці, й вона почала шукати відповіді, скориставшись телефоном довіри. Через три дні їй відповіли, що передали її заяву до міськради, але там вона буде розглядатися… протягом місяця. Тоді жінка зателефонувала на «гарячу лінію» міськради. Але звідки приїхав до Луцька цирк, там також не знали. Вчора, після ще одного дзвінка, Марії Миколаївні відповіли, що її сигналом буде займатися муніципальна служба і вона обов’язково розбереться. Комусь може видатись, що ситуація, про яку розповіла читачка, дріб’язкова. Але саме із дрібниць складається наше повсякденне життя і виховується самоповага.
