До теми про незадовільний стан громадського транспорту наша газета поверталася не раз. І він, на жаль, не покращується...
До теми про незадовільний стан громадського транспорту наша газета поверталася не раз. І він, на жаль, не покращується... Особливо це відчутно взимку. Ось і днями в редакцію завітала мешканка Нововолинська Світлана Солома зі своєю мамою Оленою Яківною і розповіли прикру історію. Минулої п’ятниці їм конче необхідно було потрапити в Іваничі. Пішли на автостанцію, і о 9.40 сіли в мікроавтобус за маршрутом Нововолинськ — Іваничі. Пасажирів зібралося, як оселедців у банці, – нічим дихнути. Поки водій доїхав до Пожежної площі, то ще зупинявся на зупинках і все забирав людей. Невдовзі старшій жінці, яка й прийшла до журналіста, стало зле. Нічого не залишалося, як вийти завчасно з салону, щоб потім не довелося викликати «швидку». Полегшено зітхнули вже на вулиці. Відвідувачки законно обурювалися такими перевезеннями. За кого мають людей, які, заплативши гроші, не можуть нормально їхати? Невже нема правил і норм, якими повинні керуватися водії? Невже не можна поставити на рейс стільки машин, скільки потрібно для пасажирів? Можна почути думку, що громадський транспорт занедбаний, бо ним не користується начальство. А дороги? Саме вони часто стають причиною того, що перевізники відмовляються виходити в рейс. Залишається відкритим і питання щодо пільгового перевезення пасажирів. Пільги є, коштів – нема. Словом, цілий клубок проблем. Але якби ми не мовчали, а частіше питали відповідальних за це чиновників, то, можливо, і водії громадського транспорту по-іншому ставилися б до пасажирів, вважає Алла Лісова.
