Кілька днів тому, коли за щоки й руки ще добряче пощипував мороз, вечірньої пори, повертаючись додому, біля під’їзду побачила таку картинку: не помічаючи нікого й нічого довкруг, цілувався хлопець із зовсім ще юною дівчиною...
Кілька днів тому, коли за щоки й руки ще добряче пощипував мороз, вечірньої пори, повертаючись додому, біля під’їзду побачила таку картинку: не помічаючи нікого й нічого довкруг, цілувався хлопець із зовсім ще юною дівчиною... Що то молодість! І думати не хочуть, що цілуватися на морозі шкідливо, губи обвітряться, потріскаються, це вам будь-який косметолог скаже, — незлобливо посміхнулася в душі. Та за мить моя незлобливість обернулася гіркотою. Бо у заведеній за спину руці юнака помітила тліючу цигарку. Це ж як треба атрофувати свою дівочу гордість, щоб дозволити цілувати себе «вприкуску» із затяжками нікотином?! А якщо то ще й перший поцілунок, то… Можливо, хтось звинуватить мене у старомодності — буду тільки рада. Бо твердо переконана, що існують етичні й, до речі, гігієнічні норми й правила, які актуальні у всі часи. Запитайте себе і своїх доньок, онучок: чи хотіли б вони все життя носити в душі спогад про перший поцілунок із присмаком тютюну й алкогольного перегару? І робіть висновки. Бо мусимо виховувати не лише дівочу гордість, а й чоловічу гідність, відповідальність за свої вчинки.
