ПАНІКА СТРАШНІША ЗА ГРИП

Євгенія СОМОВА, редактор відділу соціального захисту газети «Волинь-нова»

Я — алергік. Тож завжди напоготові маю серветки. А раптом згодяться? Розчмихатися можу ж будь-якої хвилини. Недавно, скажімо, зайшла в тролейбус, і тут наче прорвало: кашляю, чхаю, з очей — сльози. За кілька хвилин біля мене вже вільно. Народ як вітром здуло. Пасажири розбіглися — хто куди. Одні перейшли в кінець салону, інші — подалі від мене

— Захворіла, вдома сиди, нащо інших заражати, — буркнув, проходячи мимо, статечний дядечко.
Сказав, що думав. Я не в образі. Пояснювати, що алергія не заразна, не стала. У його ситуації і я, певне, сторонилася б особи, яка і кашляє, і чхає. А раптом грипозна? Люди нині нажахані, бо ж епідемія! Майже щодня Міністерство охорони здоров’я повідомляє, скільки українців захворіло, померло. Якщо у перші тижні нового року міністр Олександр Квіташвілі говорив, що епідемії немає, то в кінці січня забив тривогу: у 18 областях перевищено пандемічний поріг. Зафіксовано майже 170 випадків смертей від грипу. Епідпоріг захворюваності перейшла і Волинь. Аби знизити ризик зараження, у школах оголосили карантин, перевізників зобов’язали протирати поручні дезрозчином, мити ним підлогу, медзаклади перевіряють на наявність препаратів для лікування грипу. А в аптеках, де через постійне підвищення цін на медикаменти покупців в останній час було небагато, знову з’явилися черги. Щоб захиститися, люди ковтають пігулки жменями, дають змогу заробити фармацевтичним компаніям і дистриб’юторам. А їм страх і паніка на руку.
Фармацевти кажуть, що в січні продаж ліків зріс удвічі у порівнянні з груднем минулого року. «Люди налякані, беруть противірусні медикаменти заздалегідь, — розповідали, — хоча, може, вони їм не знадобляться і доведеться викидати, бо ж наступного сезону будуть неефективними».
У містах, де найвищий рівень захворюваності, з полиць аптек зникли марлеві маски. Аби їх купити, люди звертаються до інтернет–магазинів, а ті продають втридорога. Міністр охорони здоров’я заспокоює. Мовляв, статистика захворюваності на грип в Україні звична для цієї пори року. Каліфорнійський штам був у нас і торік. Траплялися і летальні випадки. Правда, їх було менше, ніж нині. Тим часом опозиційні політики кидають у медіа–простір «страшилки». Так, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, нардеп від «Самопомочі» Ірина Сисоєва повідомляє про вдвічі більший рівень смертності, ніж називає прес–служба МОЗу, звинувачує медиків у приховуванні правдивої інформації від народу. Кому вірити?
У приватних розмовах лікарі кажуть, що точної цифри померлих не знає ніхто, бо ж не всюди є лабораторії, які б могли встановити, від чого настала смерть — від «свинячого» грипу чи банального сезонного. Він теж дає тяжкі ускладнення і летальні випадки. Та й аналізи дороговартісні.
Коли чую непродумані висловлювання політиків на ту чи іншу тему, думаю: краще б ви промовчали, бо ж ваші слова народ сприймає по–своєму. Скажімо, коли голова НБУ Валерія Гонтарєва говорить, що з гривнею усе нормально, це сигнал, що завтра треба купувати долари. Так і в ситуації з грипом. Зачувши про жахливі цифри смертей, народ запанікував. Правда, поки що паніка не така, як була у 2009 році, коли на вулицях усі ходили у марлевих масках. Сиділи в них в офісах, транспорті. Люди боялися зайвий раз вийти із будинку. Враження було таке, наче почалася епідемія чуми. Тоді уряд закупив за кордоном дорогий противірусний препарат. Як виявилося згодом, запізно. Тож він був малоефективним, зате прем’єр–міністр Юлія Тимошенко заробила політичні дивіденди. І тоді, й тепер у страшилок одна мета — показати суспільству, що керівництво держави не здатне боротися з епідемією грипу. Тож щоосені й зими він стає не тільки медичною, а й політичною проблемою. І, як не дивно, українці клюють на піар, панікують і біжать в аптеки. Медики кажуть, що кількість смертей, пов’язаних із грипом, щороку приблизно однакова, незалежно від того, який штам циркулює. І застерігають, що паніка від грипу не врятує, а лише розуміння того, як можна уникнути захворювання.