ДЕСЯТУ ШАХТУ ЗАКОНСЕРВУЄМО, А ВУГІЛЛЯ ВОЗИТИМЕМО З АВСТРАЛІЇ?
Про ймовірність такого непопулярного кроку заговорили на засіданні Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки минулого тижня...
Про ймовірність такого непопулярного кроку заговорили на засіданні Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки минулого тижня...
Алла ЛІСОВА
Єдина шахта в Україні, яка будується, знову опинилась перед загрозою закриття. Незважаючи на те, що народні депутати Ігор Гузь та Михайло Бондар добивалися змін до Держбюджету на 2016-й рік, якими передбачалися кошти на вугільну промисловість, фінансування на цей стратегічно важливий об’єкт, на жаль, нема. Нагадаємо, що пускова готовність його становить більш як 80 відсотків. У разі добудови десятої шахти роботу мали б 1500 робітників. При річному видобутку 900 тисяч тонн запасів тут на 40 років. За попередніми підрахунками, для запуску вугільного підприємства в дію потрібно не менш як 1,5 мільярда гривень, яких, кажуть урядовці, в бюджеті не вистачає. Не знайшлося й охочих приватизувати нову недобудовану копальню. Двічі приїжджали в Нововолинськ китайські інвестори, але далі розмов справа не пішла. Не побачили дієвих кроків і від інших потенційних покупців волинських копалень. Однак шахтобудівники не падають духом та сподіваються, що здоровий глузд переможе, і високопосадовці, від яких у цій ситуації залежить доля тисяч людей, одумаються. В іншому випадку це викличе значну соціальну напругу й, не виключено, хвилю протестів. Адже будуть поховані останні надії на те, що Нововолинськ і надалі матиме статус шахтарського міста — вугільні підприємства, в яких наразі є природний ресурс, видаватимуть на-гора чорне золото, а люди матимуть роботу й буде збережена інфраструктура. У зв’язку з цим варто нагадати, що нинішній міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин відвідав довгобуд і клятвено обіцяв завершити нове вугільне підприємство. Не розкошелилися урядовці й на підтримку діючих шахт. Кошти для галузі на нинішній рік досить-таки урізані — всього 47 відсотків до рівня минулого року. На погашення заборгованості передбачено 500 мільйонів гривень. Це, як кажуть, крапля в морі, адже тільки по нововолинській групі шахт вона становить більше двадцяти мільйонів гривень. Останніми днями надійшло шість мільйонів гривень, якими покриють жовтень. А далі що – знову випрошувати? А тим часом у профільному міністерстві виношують ідею закуповувати вугілля, окрім ПАР, ще в Австралії. Коментарі, як кажуть, зайві...