У тролейбусі зустрілися дві бабусі, які давненько не бачились. Молодша із просвітленим обличчям розповідала про двох онучків: «Такі потішки, така радість у домі...»
У тролейбусі зустрілися дві бабусі, які давненько не бачились. Молодша із просвітленим обличчям розповідала про двох онучків: «Такі потішки, така радість у домі...»
Старша скрушно зітхнула: «Ось почекай, підростуть твої потішки, перетворяться у самі проблеми». І розповіла про 13-літню онуку, яка, не послухавши нічиїх аргументів, пішла до школи «в отакусінькій спідничці, тоненьких колготах і туфельках». А що березневий ранок видався-таки прохолодним, то бабуся їхала в школу, везла онуці щось тепліше з одягу. Дуже сумніваюся, що дівчинка погодиться це одягнути, принаймні без сліз і скандалу. Судячи з усього, в неї «важкий вік» і повне нерозуміння вимог дорослих, які, звісно ж, цілком обгрунтовані. Ось тільки підліткам ніхто дохідливо не пояснив, що за деякі модні тенденції із оголюванням частини тіла незалежно від погоди на вулиці незабаром вони будуть розплачуватися хронічними недугами, безпліддям, значними витратами на лікування. Їхнє бажання швидше здаватися дорослими таке зрозуміле! Але дорослість — передусім відповідальність за свої вчинки. А навчити цьому можна лише власним прикладом, а не словами, навіть найпереконливішими...
