Волинський школяр придумав, як«помістити» вчительський портфель у телефон

      Ярослава ТИМОЩУК
     
     ПОДРУЖИТИ НАВЧАННЯ З ТЕХНОЛОГІЯМИ
     Михайло показує свій смартфон: на екрані з'являється розклад уроків та дзвінків, перелік класів і список учнів, таблиці для планування, клітинки для оцінок. Ідея помістити педагогічну документацію в телефон виникла торік у вересні, коли Михайло під керівництвом своєї наставниці, вчительки інформатики школи №15 Каріни Кінах розпочав писати наукову роботу. А що задум був практичним, то так і просився для втілення. Майже рік наполегливої щоденної праці знадобився, щоб винахід старшокласника помітили: спершу в Україні, а тоді й у світі.
     Каріна Олександрівна була впевнена, що Михайло гідно реалізує ідею. Рік тому школяр здобув свою першу перемогу – друге місце на обласному конкурсі юних інформатиків у номінації «Веб–дизайн» за розробку сайту про енергоефективність. Після     цього взявся за нові звершення.
     — Дуже зручно зберігати всю інформацію під рукою, – мовить юний винахідник. – Звісно, я не сподіваюся, що після моєї розробки відмінять письмову документацію. Але за технологіями — майбутнє, і я б хотів подружити їх зі школою. Значною мірою це проект на перспективу.

 

Михайло тим часом презентував «Помічник учителя» на міжнародному конкурсі IT-проектів         «INFOMATRIX» у румунській столиці Бухаресті — й завоював друге місце серед комп'ютерних геніїв із 50 країн.

     Нині мобільним додатком користується Каріна Олек-сандрівна та ще кілька її колег із різних шкіл. А Михайло тим часом презентував «Помічник учителя» на міжнародному конкурсі IT-проектів         «INFOMATRIX» у румунській столиці Бухаресті — й завоював друге місце серед комп'ютерних геніїв із 50 країн. Щоб потрапити на престижне змагання, хлопцеві слід було мати «пропуск»: першість на всеукраїнському чемпіонаті з інформаційних технологій «Екософт». А ще — кошти на дорогу й проживання. Михайло мешкає з безробітною мамою й бабусею, два тижні тому не стало дідуся, за пенсію якого й жила сім'я. Тож грішми допомагали і програмісти в соцмережах, і представники благодійних фондів, і прості люди, які хотіли, щоб працю Михайла оцінили в світі.
     Упродовж десятихвилинної презентації хлопець розповідав англійською про свій додаток для журі, яке потім присудило йому друге місце. Михайло на срібло реагує досить виважено:
     — Звісно, хотів «золото», але ще треба вдосконалити додаток. Я подивився, як працюють інші, й побачив, куди рости.
     
     І ЩОДЕННИК — В ІНТЕРНЕТІ
  

   Сказав – зробив: для здійснення нової мрії залучив семеро однодумців, досвідчених програмістів із різних регіонів. Команда працює над створенням сайту для школярів, їхніх батьків і вчителів. Цей ресурс матиме чимало корисностей: приміром, якщо дирекція змінить урок учителеві, той відразу дізнається про це завдяки сповіщенню на мобільний (сайт синхронізуватиметься з додатком). Батьки бачитимуть оцінки своїх дітей, зможуть спілкуватися на платформі з учителями. Мами й тати знатимуть і домашні завдання – теж приходитимуть звістки зі школи. Для батьків й учнів буде своя версія мобільного додатка: без можливості змінювати оцінки.
     — Одна з ідей такого ресурсу – слідкувати за успішністю дітей, інша — щоб уся інформація про навчальний процес зберігалася в централізованій базі даних (звідти можна відразу роздруковувати документи), – пояснює Михайло.
     Уже на початку навчального року розробники планують протестувати проект у кількох школах, отримати від користувачів, себто вчителів, дітей і батьків, зворотній зв'язок. А також налагоджуватимуть зв'язок із Міністерством освіти і науки – його підтримка вкрай важлива.
     
     СЛІДАМИ СТІВА ДЖОБСА

     Комп'ютерні технології — найбільше захоплення Михайла Куделі. «Із трьох років це був мій затишний маленький світ, де відволікався від усього», – пригадує хлопець. Мову програмування він самостійно вивчив два роки тому, коли разом із другом захотіли створити ігровий веб–сайт, та не знали як.
     — Все шукав в інтернеті: дивився відеоуроки, запитував у спеціалістів на тематичних платформах. Це неважко, головне — знати англійську, – ділиться досвідом.
     Слова «перешкоди» Михайло не сприймає: «Які можуть бути перепони, коли в тебе є ціль, коли справді чогось дуже хочеш?». Якщо ви схильні до лінощів, у юнака є для вас кілька порад.
     — На мою думку, для великого успіху неправильним є підхід, коли 5 днів працюєш, а на вихідних відпочиваєш. Треба щодня працювати над своєю метою, бо як можна втомитися від мрії? – розмірковує. – Просто пам'ятати, заради чого це робиш, – згодом це стане звичкою. Ось я трохи не попрацюю – і вже соромно, спати не можу, винним почуваюся, наче сам себе зрадив. Коли щось не виходить – значить, недостатньо прагнеш.

 

— На мою думку, для великого успіху неправильним є підхід, коли 5 днів працюєш, а на вихідних відпочиваєш. Треба щодня працювати над своєю метою, бо як можна втомитися від мрії?

     Школяра надихають такі особистості, як Стів Джобс та Білл Ґейтс, які самі не здаються й інших мотивують.
     — У майбутньому хочу відкрити IT–фірму, – ділиться мріями Михайло. – Подобається розвивати щось своє, не люблю, коли «зверху» наказують. Тоді зможу й іншим допомогти, бо з грішми можна зробити багато такого, чого не виконаєш без них. Наприклад, у мене є однокласниця, яка мріє виступати на сцені, але її сім'я незаможна. Якби міг, підтримав би її.
     Сам же Михайло хоче попрацювати за кордоном. Уже зараз отримує пропозиції роботи програмістом, однак від усіх поки відмовляється – спрямовує зусилля на проект. «Буде зрадою його покинути на півдорозі», – усміхається.
     Михайлові ідеї народжуються з постійного неспокою.
     — Ніколи не оцінюю своєї роботи на всі сто, – мовить хлопець. – Але це стимул іти вперед, розвиватися. Такий у мене підхід — вічне невдоволення.
     
     Фото з домашнього архіву Михайла КУДЕЛІ.