5 червня стартував паломницький велопробіг зі столиці до Успенської Почаївської лаври з нагоди свята Вознесіння Христового. Це майже 500 кілометрів, розрахованих на 4 дні...
5 червня стартував паломницький велопробіг зі столиці до Успенської Почаївської лаври з нагоди свята Вознесіння Христового. Це майже 500 кілометрів, розрахованих на 4 дні. 30 велосипедистів із Києва, Рівного, Львова, Дніпропетровська, білоруського Бреста та інших міст узяли участь у молебні «За подорожуючих» у столичній церкві Феодора Освяченого УПЦ МП та вирушили в дорогу. Саме настоятелю цього храму протоієрею Петру Семащуку і належить ідея велопробігу
Мирослава КОЗЮПА
– Наші пращури пішки ходили з Почаєва до Києва. І зараз люди часто йдуть хресною ходою на прощу, їдуть автомобілями, літають на гелікоптерах… Чому б нам не організувати паломництво на велосипедах? – розповідає отець Петро, випускник Почаївської духовної семінарії, про те, як виник задум, який він одразу взявся реалізовувати. Окрім того, що ідея має високу релігійну мету, вона ще й популяризує здоровий спосіб життя, тож схвально була сприйнята і серед інших священнослужителів та парафіян. До велопробігу отець Петро вирішив залучити лише тих, хто має досвід 100–кілометрових перегонів, бо фізично не підготовлена людина може не витримати такої дороги. Але в ході організаційних заходів довелося вносити у плани корективи, бо серед охочих виявилися і діти, і віряни без відповідних навичок. Та й аргументи у всіх були серйозні: з молитвою і вірою будь–які випробування під силу. З паломників сформували колони, у кожній з яких не більше 10 чоловік і свій керманич. Задля безпеки вірян організатори залучили і карету швидкої, і технічну допомогу, і поліцейський ескорт. Якщо хтось думає, що велопаломництво проходить у рясах, – помиляється, бо форма одягу у всіх спортивна. – Із православних атрибутів лишаються тільки бороди, тим більше, що борода нині в моді, – жартує отець Петро. Подолавши за перший день найдовшу частину дороги – 140 кілометрів, прочани зупинилися в Житомирі. У кафедральному соборі вклонилися мощам святого мученика Павла та переночували у Свято-Анастасіївському монастирі. Звідти вирушили у Корецький монастир, це ще 124 кілометри, а потім майже стільки ж до Дубна. В останній день шлях був найкоротшим – до Почаєва 78 кілометрів. Сьогодні веломандрівка закінчується. Її учасники візьмуть участь у Божественній літургії з нагоди Вознесіння Господнього – сорокового дня після Великодня, коли Ісус Христос вознісся на небо.
