А ЗМАЛКУ БУВ СЛУХНЯНИЙ

Надмірно суворе виховання може зашкодити майбутньому вашого чада

Змушуючи дитину беззаперечно підкорятися всім вказівкам дорослих, ми відбиваємо бажання проявляти ініціативу, самостійно приймати рішення. Тішимось слухняними синами й доньками, не задумуючись, що вони, навіть розмінявши четвертий десяток, будуть шукати того, хто скаже, що і як робити. З них не вийде ані лідера, ані самодостатньої особистості. Отже, давайте дитині трохи свободи, щоб вона сама вирішувала, що читати, в якому гуртку займатися, яких друзів обирати. Заохочуйте ініціативність, нехай малюк сам пропонує варіанти проведення дозвілля, бере участь у «сімейних радах», дослухайтеся до його голосу.
Слухняні малюки виростають схильними до чужого впливу. Така дитина легко прийме правила будь-якої гри, робитиме, що їй накажуть, не вміючи сказати «ні». Щоб запобігти слабохарактерності, будьте уважні до бажань синів і доньок. Не можна карати за непокору, завжди пояснюйте, чому те, чого вони хочуть, не може здійснитися. Вчіть дітей відстоювати свою точку зору по-дорослому, без криків та істерик.
Строгість батьків призводить до заниженої самооцінки: дитина слухається лише для того, щоб заслужити вашу любов і ласку. А в маленькому серці зароджуються сумніви, чи гідна вона їх.
Якщо ваше чадо навіть не виявляє невдоволення, негативних емоцій з приводу надмірної суворості батьків, це не означає, що все гаразд. Придушення агресії призводить до хронічних захворювань, а з часом може вилитися серйозними проявами гіперкомпенсації. Нерідко слухняні діти у підлітковому віці стають некерованими: знаходять поганих друзів, починають вживати алкоголь, палити, втрачають інтерес до навчання. Усе це — намагання компенсувати брак свободи в дитинстві.
Тому батькам потрібно знати, що всі діти час від часу вередують, погано поводяться. І це норма. Ідеальними не бувають ні дорослі, ні малі. Тож навчіться приймати, розуміти своїх дітей, і тоді в майбутньому в них буде менше проблем.