У маленьких населених пунктах уміють розділити і радість, і горе. Особливо це відчуваєш, приїжджаючи додому з міста, де за три роки не вивчила імен сусідів...
У маленьких населених пунктах уміють розділити і радість, і горе. Особливо це відчуваєш, приїжджаючи додому з міста, де за три роки не вивчила імен сусідів.
Мама може подзвонити: «У нас біда», що значить – лихо спіткало когось із односельчан, але це все одно «у нас». І так само з приємними подіями. Коли позавчора однокласник вінчався у церкві з синім куполом і золотими зірками на ньому, то привітати його прийшли семеро вчительок. Принесли з собою гладіолуси, які пахли осінню й школою – такі ми несли їм колись на перше вересня. А одна запитала: хто цей чоловік при посаді, якого мені нагадала циганка – я це описала в репортажі. Вчителька цитувала статтю – а я шкодувала, що не була такою ж уважною на її уроках хімії. Ніде ти не будеш настільки гарною, розумною, як удома, в очах найближчих людей. І ніде за тобою так пильно не стежитимуть, як тут — усім селом.
