У Волинському інституті агропромислового виробництва (АПВ) відбулася зональна науково-практична конференція з питань впровадження прогресивних систем ведення насінництва західного регіону...
У Волинському інституті агропромислового виробництва (АПВ) відбулася зональна науково-практична конференція з питань впровадження прогресивних систем ведення насінництва західного регіону. Учасниками конференції були завідувачі відділами (лабораторіями) насінництва науково-дослідних установ, головні агрономи дослідних господарств, наукові співробітники інститутів, працівники апарату президії Української аграрної академії наук (УААН). За словами академіка-секретаря Відділення регіональних центрів наукового забезпечення АПВ, доктора сільськогосподарських наук, члена-кореспондента УААН Миколи Гаврилюка, урожай зернових можна збільшити до 30 відсотків лише за рахунок засіву високоякісним насінням, а кращі сорти насіння картоплі сприяють збільшенню врожаю наполовину. Однак, як не дивно, з року в рік у західних регіонах виникають проблеми з виробництвом навіть мінімальних обсягів високоякісного насіння. Виручають центральні й південні області України. — У Волинському інституті АПВ ще рік-два тому були серйозні проблеми, — зазначив Микола Микитович. — Кілька місяців тому тут відбулися кадрові й структурні зміни, вже є позитивні результати. Приємно, що люди, які прийшли працювати, знають, що і як їм потрібно робити. Ми б хотіли, щоб так діяли й у Львові, Ужгороді, Рівному, Івано-Франківську, Тернополі. Раніше виробниками насіння були лише державні дослідні господарства. За новим законодавством елітне насіння вирощують фермерські, інші господарства, які мають такі ж паспорти, як і дослідні структури. Щоправда, тим господарствам необхідні відповідна матеріально-технічна база, належний рівень культури землеробства, кадровий потенціал. А головне — бажання працювати й робити добру справу. До того ж вона вигідна, бо, як свідчить багаторічний досвід, насінництво ніколи не було збитковим. Дуже дефіцитне насіння трав. Його вирощувати, скажімо, в Одеській області чи в Криму досить складно, а кліматичні умови західного регіону сприятливі. Ціна насіння досить висока. Не вистачає сортового насіння картоплі, 95 відсотків площ якої у приватному секторі. Директор Волинського інституту АПВ Володимир Склянчук нагадав, що в свій час державні дослідні господарства повністю забезпечували всі агроформування області насінням. Тепер відродилося 39 насіннєвих господарств, у тому числі 13, які мають документи на вирощування і реалізацію елітного насіння. На жаль, практично ніхто серйозно не займається багаторічними травами, не вистачає насіння гороху, люпину. Для Волині є перспективним льонарство. Жнивне поле Волині займає майже 300 тисяч гектарів, значно більше, ніж торік, і види на врожай добрі. Є суттєва підтримка держави: за посів озимини одержали більш як 6 мільйонів гривень і майже 500 тисяч — за сортові надбавки. Були проблеми з реалізацією насіння, і тому дуже важливо, щоб гідно тримати волинську марку. Якщо навіть одне господарство реалізує насіння низької якості, то це буде рекламація всій області. З обласного бюджету на насінництво виділено 150 тисяч гривень і за рахунок цього буде здешевлено продаж еліти для господарств усіх форм власності. Учасники конференції ознайомилися з насіннєво-очисним комплексом, оглянули насіннєві сівозміни дослідного господарства «Боратин», а також показові поля Волинського інституту АПВ і селекційно-насіннєві сівозміни. Про особливості ведення насінництва зернових культур розповів завідувач відділу насінництва інституту УААН, кандидат сільськогосподарських наук Андрій Шаповал, про захист рослин від шкідників і хвороб у системі насінництва вів мову заступник директора інституту захисту рослин, кандидат біологічних наук Сергій Ретьман. Систему насінництва на Волині і її перспективи висвітлив завідувач відділу насінництва інституту АПВ, кандидат сільгоспнаук Михайло Приймачук. Завідуючі відділами насінництва Буковинського, Івано-Франківського, Закарпатського інститутів АПВ, інші учасники конференції висвітлили проблеми галузі, розповіли, що на Волині вони почерпнули багато корисного. Любомир ПАХОЛОК.
