У ЧЕРЗІ ЗА ЖІНОЧИМ ЩАСТЯМ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.78 € 32.03

У ЧЕРЗІ ЗА ЖІНОЧИМ ЩАСТЯМ

Я прокинулась вранці і відчула як вона мене душить, — велика і зелена жаба заздрості...

Я завжди з цікавістю читаю добірку “Любить! Не любить!”. Це — чи не єдине “відкрите вікно” нашого регіону на такі вічні і болючі теми, як кохання, вірність і зрада. Так сталось, що сьогодні це для мене єдина можливість розповісти одночасно чужій і близькій людині про свої почуття і переживання. Адже Він теж читає газету “Волинь”...
Я прокинулась вранці і відчула як вона мене душить, — велика і зелена жаба заздрості. Сльози якось самі собою покотились. Я вперше в житті відчула цю заздрість до жінок, які мають таких гарних, молодих і вправних чоловіків.
Він був просто чудовим. Чудовим співрозмовником і коханцем. Він був просто ідеальним чужим чоловіком. Як часом мало в житті потрібно для щастя — хороший мужчина, п’янке вино і міцне ліжко. І як гірко наступного ранку усвідомлювати, що хтось може мати це щодня, а ти — злодійка, яка вряди-годи у когось краде. Знаєте, як у Федеріко Гарсіа Лорки сказано: “Наречені, зачиніть вікна!”.
Перед моїм веснянкуватим носиком вікна будинків зачиняли завжди — зсередини. За пригоршнею земного жіночого щастя доводилось стояти біля “чорного” виходу. А когось чекали біля парадного входу пологового будинку — з квітами, відчиненими дверцятами автомобіля і привітною посмішкою.
Про жіночу долю один мій знайомий (вже не літературний, а реальний) казав: “Дівчина, донька — це таке лайно, яке потрібно вчасно викинути з хати”. Ось така правда. Усе в житті потрібно робити вчасно. Отож, дівчата, виходьте заміж якомога раніше і якомога частіше. Завжди матимете статус порядної жіночки. А непорядні злодійки зможуть лише заздрити вам. В той час, коли ви спатимете із (вибачте за каламбур) власним власником власного статусу, їх душитиме в своїх обіймах велика зелена жаба.
Цього ранку я вже майже кохала його — чудового і вправного чужого чоловіка. “Я заздрю твоїй дружині”, — сказала я, застібаючи перший знизу гудзик його сорочки. “Я теж”, — відповів він, і знову розстібнув гудзика...
У коханні не буває втоми — бувають лише самотні, гіркі ранки. Порядні дружини, після цих слів закидайте мене камінням, якщо зможете. Адже у вас сьогодні, можливо, теж гіркий самотній ранок.
Світлана С.
м. Луцьк.