Лідер соціалістів, кандидат в Президенти України перебував на Волині...
Лідер соціалістів, кандидат в Президенти України перебував на Волині Своє перебування в Луцьку кандидат в Президенти України, голова Соціалістичної партії, народний депутат України Олександр Мороз цього разу розпочав з прес-конференції для волинських журналістів, причому гість обійшовся навіть без традиційного вступного слова, одразу відповівши на запитання журналістів, в тому числі кореспондента «Волині». — У пресі можна прочитати різноманітні оцінки вашої діяльності, різні характеристики Олександра Мороза. А яку характеристику ви дали б собі? В кращий чи гірший бік сталася ваша еволюція, якщо порівнювати вас зразка 1994 року і нинішнього. — Ви знаєте, я відповім народною притчею. Одного діда запитали: «А коли краще було — тепер чи за царських часів?». Він відповів: «Звичайно, за царських. Бо тоді і дівчата були молодші, і все було не так». Нехай на запитання про мою еволюцію відповідають ті, хто спостерігає за моєю діяльністю. Непросто давати собі автохарактеристику. Спробую дати її в контексті президентської кампанії. Я вважаю, що в мене вистачає досвіду — життєвого, виробничого, управлінського, політичного, в т.ч. партійного. Крім того, вистачає тих якостей, яких не вистачає в багатьох — вміння говорити правду, відстоювати свою позицію і не гнутися там, де інші можуть гнутися. Є досвід, фізичних сил вистачає, і якщо Бог допоможе — буде все гаразд. І я реалізую мету, яку ставлю, — добитися добробуту кожної сім’ї, вільної, суверенної, соціальної, демократичної держави. — Але чи дозрів український народ до соціалістичної ідеї? Одна частина його підтримує комуністів, друга частина суспільства — олігархи і ті, хто за ними. А народ, власне, між тими і тими. Чи готовий такий народ вас підтримати? На який відсоток виборців ви розраховуєте? — Поряд з Волинню — Європа. Там в багатьох країнах при владі соціалісти, соціал-демократи. Зразу роблю поправку — не такі, як наші, українські соціал-демократи. Там соціал-демократи на «мерседесах» не їздять і такого багатства, як наші, не мають. Європейські соціал-демократи відстоюють права людини, демократію тощо. Вони при владі десятиліттями. Саме з такими соціал-демократами ми разом в Соцінтерні. Ми з ними спілкуємося. Рано чи пізно такий соціалізм буде і в нас. Я хотів би, щоб це сталося раніше. Наша партія одна з найкрупніших в Україні. Вона завжди була опозиційною. Збільшується кількість людей, які поділяють наші цілі, наші ідеї. Опитування показує, що наші програмні цілі підтримують до 40 відсотків. Але твердого електорату в нас є близько 15 відсотків. Отже, в нас є великий запас. Ми вийдемо в другий тур. — У вашій програмі є пункт про зниження цін і тарифів. Як ви вважаєте — це реально? — Я вважаю, що сьогодні щонайменше на 30 відсотків можна знизити ціни і тарифи в комунальній сфері. І основою для того може бути газ українського видобутку. 18 мільярдів кубічних метрів ми його добуваємо щорічно. Він втричі дешевший, ніж імпортований. Його треба через документи відобразити як газ, що добувається на власній території. Чому балон скрапленого газу коштує 70 гривень? Так само ніхто не може пояснити, чому вугілля для комунальних потреб тут у нас, на Волині, коштує 500 гривень за тонну, тоді як шахта відпускає його за 140 гривень. Такі затрати крадуться по дорозі від шахти до Луцька. Щоб знизити тарифи, підвищити зарплату, треба припинити крадіжки, які, по суті, організовуються владою. Економічне піднесення, як показує досвід сусідів, може бути тільки тоді, коли зарплата понад 300 доларів. А яка в нас зарплата? Зате багато говориться про підйом, зростання. Потрібно навести лад на митниці, позакривати спеціальні економічні зони, ліквідувати пільги для суб’єктів оподаткування. Так можна знайти не 10, а 80 мільярдів гривень. — На Волині багато прихильників блоку «Наша Україна». Які у вас стосунки з Віктором Ющенком? — У мене з Віктором Ющенком нормальні, здорові стосунки. Час від часу відбуваються робочі контакти. Я зустрічався з ним минулого понеділка, ми вели мову, як запобігти порушенням Закону перед виборами і фальсифікації результатів виборів взагалі. Розмова була корисною, була створена робоча група, вироблено проект договору, який ми підпишемо, як підписали вже з комуністами. — Що треба зробити, щоб телебачення, ЗМІ були українськими? — Щоб зробити телебачення українським, тобто державним, треба реалізувати ідею суспільного телебачення. Для мене взірцем є Бі-Бі-Сі, коли одну і ту ж подію висвітлюють з різних точок зору. Тоді громадянин може давати свою оцінку. У нас цього немає. У нас зі всіх боків дивляться тільки в адміністрації Президента. Крім того, я вважаю, що працівники регіонального телебачення, інших ЗМІ мають право демонструвати свою продукцію в Києві. А то незабаром не буде різниці, що передачі з Києва, що з Хабаровська. — Олександре Олександровичу, ви активно виступаєте за конституційну реформу. Уявіть собі таку ситуацію — восени парламент підтримує конституційну реформу, відбуваються президентські вибори, на яких перемагає Олександр Мороз. Як ви уявляєте себе Президентом з дуже обмеженими повноваженнями при обранні прем’єр-міністром Леоніда Кучми, про що багато пишуть, з дуже широкими повноваженнями? — Я не думаю, що Леонід Кучма хотів би бути прем’єром при Президенті Морозі. Але новий Президент при зміні Конституції матиме вплив на парламент трохи більший, ніж нинішній. У нього повноваження будуть більші, ніж у президента Кваснєвського і навіть президента Франції. Повірте, нинішній склад парламенту, в тому числі з більшості, жде—не діждеться, щоб хоч один день Леонід Кучма не був Президентом. А такий день, вже зрозуміло, буде. І в той день уже ніхто не слухатиметься екс-президента, а він змушений буде прислухатися до думки інших. І не буде так, як тепер, коли до мене перед прийняттям рішення про приватизацію «Криворіжсталі» підходять представники більшості, авторитетні управлінці з колосальним життєвим і господарським досвідом, і просять: «Зробіть щось, щоб не було цієї приватизації, бо це ж велика афера». А голосують, проте, як їм сказали, бо бояться. Олександр Мороз відповів і на інші запитання журналістів. Зокрема, він заявив, що одним з перших його указів, якщо стане Президентом, буде указ про перейменування Банкової на вулицю Гонгадзе. Того ж дня він на Театральному майдані зустрівся з лучанами. Зустріч відкрив перший секретар Луцького міськкому СПУ Ростислав Чапюк. Разом з лідером Соцпартії, кандидатом в Президенти на трибуні були народний депутат України Юрій Луценко, відомий в минулому студентський лідер Олесь Доній, багатолітній головний редактор «Сільських вістей», колишній редактор «Радянської Волині» Іван Сподаренко, перший секретар обкому СПУ Микола Мілінчук. Олександр Мороз виступив з коротким викладом своєї передвиборної програми і бачення нинішньої політичної і економічної ситуації в Україні. Його мета, як він наголосив, — зробити, аби закони були однакові для всіх, аби влада була чесною і чистою, аби була в державі робота для наших громадян, в тому числі і для тих, які повинні повернутися з еміграції, аби бюджет був соціально спрямованим і використовувався за призначенням. Він висловився за вмілу експортну політику, адже тепер основою експорту України є сировина. Він за європейський вибір України, але насамперед повинен бути забезпечений європейський вибір життя в нашій державі. А саме такий рівень передбачає, за його словами, програма, яку пропонує виборцям він і Соціалістична партія. Чому вони підтримують саме кандидата Олександра Мороза, на зустрічі висловилися і виклали свою позицію також Юрій Луценко і Олесь Доній. Олександр Мороз відповів на численні запитання присутніх. Чи не найбільше запитань було, кого підтримуватиме Мороз, якщо в другий тур вийдуть Віктор Ющенко і Віктор Янукович. Олександр Олександрович запевнив, що такої ситуації не буде, що принаймні одне з прізвищ в другому турі буде іншим. Один з присутніх поцікавився, чи вистачить здоров’я бути Президентом, мовляв, вік такий, що пора подумати про пенсію. Кандидат у Президенти запропонував автору записки показати, скільки разів він може віджатися від підлоги, пообіцявши зробити це вдвічі більше. Наступного дня Олександр Мороз зустрівся з виборцями Володимира-Волинського і Ковеля, а також міськими головами цих міст Петром Саганюком і Ярославом Шевчуком. Володимир ЛИС.
