Відома волинська хореограф відзначила ювілей чарівними танцями
«Моє життя, мов танцю вихор» - під таким гаслом у Волинському державному училищі культури і мистецтв імені І. Стравінського пройшов творчий вечір викладача хореографії Зої Михайловської з нагоди її 65-річчя
У свій день народження Зоя Никанорівна подарувала гостям чарівний танець, водночас стверджуючи: такою має бути жінка у 65. Витончена, тендітна, запальна й енергійна мама трьох дітей і нині зриває шквал оплесків.
А ще Зоя Михайловська започаткувала відзначення в місті Міжнародного дня танцю, свято класичного танцю.
На святі в актовому залі училища культури і мистецтв багатолюдно – колеги, друзі, родина, учні… Усі хочуть подарувати жінці надзвичайної енергії щось мистецьке і чарівне, загалом презентувавши неймовірне колоритне танцювальне дійство: запальні танці, романтичні мелодії, витончені рухи…
Любов до мистецтва прищепили ювілярці в родині, обдарованій багатьма талантами. Тут завжди панувала атмосфера українських народних традицій. У селі Міжгір’я Локачинського району ніхто краще за бабусю Афанасію Федосіївну і дідуся Йосипа Леонтійовича не співав і не танцював. Лещуки влаштовували вечорниці, ставили вистави, які демонстрували й у сусідніх селах. Тож іще в дитинстві Зоя Никанорівна вирішила: її доля буде пов’язана з танцем. А коли мама привела доньку у легендарну балетну студію Маркіних – нинішня ювілярка назавжди стала палкою прихильницею класичного мистецтва. Згодом Зоя Михайловська вступила до Луцького училища культури, далі – до Київського державного інституту культури імені О. Корнійчука. У 1974 році вона повертаються до Луцька і стає викладачем хореографії в рідному училищі.
Їй, танцівниці за покликанням, і нині глядачі віддячують палкими аплодисментами і щирими усмішками, а вона прищеплює любов до танцю дітям, організувавши свою хореографічну студію класичного танцю «Терпсіхора», яка вже п’ять років успішно працює у Луцькому навчально-виховному закладі №9. А ще Зоя Михайловська започаткувала відзначення в місті Міжнародного дня танцю, свято класичного танцю.
Завдяки саме таким людям, як Зоя Михайловська, у Луцьку відкриваються і розвиваються юні таланти, з’являються цікаві постановки, а суспільство вчиться цінувати і розуміти мистецтво.