Баркас, Рафаель-Шаміль, Кірілл, Апполінарія... Які на Волині найпопулярніші імена
Ось і настала та довгоочікувана мить – у сім’ї поповнення: синочок чи дочка, а може, двійня. І з приводу того, яке ім'я вибрати малюкові, сперечається вся родина
Тамара КАЛИНОВИЧ,
начальник Луцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції
Законодавство України визначає, що ім'я дитині дається за бажанням батьків і ніяких обмежень у цьому немає. Одні вибирають класичні варіанти, ще хтось прислухається до астрологів, нумерологів, чи називає ім'ям, яке відповідає дню ангела. Давня і добра традиція нашого народу називати першого сина іменем діда, другого — іменем батька. Те ж стосується і дівчаток: імена бабусь і матерів також на устах.
Однак є й інші тенденції у нашому суспільстві – бажання записати ім'я дитини з російським звучанням: Данііл, Нікіта, Філіп, Кірілл, Крістіна, Альона, Дмітрій… Не думають тато з мамою про своїх нащадків, адже внучата будуть Кірілловічі, Нікітовічі.
Торік у Луцьку були зареєстровані 3204 новонароджені. Частина із них одержала свій перший документ у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, а ось 1096 хлопчиків і дівчаток — безпосередньо у Луцькому пологовому будинку, де вони і з'явилися на світ. Це дуже зручно батькам. Така можливість виникла завдяки пілотному проекту Міністерства юстиції України з видачі свідоцтв про народження дітей у закладі, де проходили пологи.
Серед найпоширеніших імен, якими називали торік дівчаток, – Софія, Анастасія, Марія, Олександра, Анна, Соломія, Катерина, Вікторія, хлопчиків — Максим, Марк, Іван, Назар, Тимофій, Макар, Матвій, Артем, Владислав.
Останнім часом батьки все частіше повертаються до імен, які були популярні в кінці ХІХ— на початку ХХ століття: Мефодій, Пилип, Юстин, Кирило, Федір, Йосип, Маркіян, Платон, Тадей, Захар, Василина, Юстина, Апполінарія. Звичайно, вони ще рідкісні, але з часом, напевно, стануть більш уживаними.
Однак є й інші тенденції у нашому суспільстві – бажання записати ім'я дитини з російським звучанням: Данііл, Нікіта, Філіп, Кірілл, Крістіна, Альона, Дмітрій… Не думають тато з мамою про своїх нащадків, адже внучата будуть Кірілловічі, Нікітовічі.
А міграція наших громадян за межі України, шлюби українок з іноземцями принесли ще одну тенденцію – давати ім'я дитині, яке б відповідало національним традиціям батька-іноземця: Лаура, Періс, Версавія, Баркас, Карім, Даніяр, Суджай, Рафаель-Шаміль, Ніколь, Айлон, Габріель.
Як показує практика, батьки, які бажають своїй дитині добра, уникають надто рідкісних імен, що привертають зайву увагу. Не хочуть і надто поширених імен, бо вони не дають відчути свою оригінальність, як й імена, написання яких не передбачено українським правописом і можуть створити чимало проблем.
Отож, до вибору імені батькам слід ставитися з усією відповідальністю, щоб не довелось їм самим чи їхнім дітям у майбутньому порушувати питання про його зміну в юридичному порядку. Якщо вже так сталось, що ім'я виявилось «не те», то слід знати, що заяви про виправлення (зміну) власного імені дитини в актовому записі про її народження приймаються не пізніше року від дня народження, а про виправлення власного імені дитини, у зв'язку з тим, що вона фактично має інше ім'я, відмінне від зазначеного в актовому записі, – до досягнення нею 14-річного віку, коли дитина вже сама, щоправда за погодженням з батьками, може вирішувати це питання.
