ВІКНО РУБРИКИ: вербових котиків весняна ніжність
Якби мене запитали, що найперше спливає у пам'яті, коли вдихаю свіжий терпкуватий запах вербових котиків — без вагань відповіла б: то запах і дотик дитинства, маминих рук
Бо в ті часи у селі ранньої весни про квіти ніхто й не мріяв. А от подарувати мамі у жіночий день кілька галузок котиків — значило принести у дім подих весни, дарма що при цьому вода потрапляла і в дитячі чоботята.
Ще всі дерева стоять голі, а верба вже причепурилася.
Ще всі дерева стоять голі, а верба вже причепурилася. Либонь знає, як її люблять в Україні, як величають і в піснях оспівують. Споконвіку вербами обсаджували ставки, озера, береги річок, дороги, оскільки це дерево береги укріплює, стримує зсуви, у посушливих місцях зупиняє піщані заноси, а перезволожені грунти осушує. «Де срібна вербиця, там здорова криниця», — примічали в народі й, копаючи колодязі, клали на дно вербову дошку, яка дезінфікувала і поліпшувала смакові якості води.
Верби — дводомні, тому котики на них бувають двох типів: чоловічі — найчастіше жовті, великі й пухнасті, й жіночі — зелені та дрібніші. Цими днями наш дописувач і збирач усіляких цікавинок із Любешова Петро Кравчук прислав нам цілий фотобукет вербових котиків, до яких уже й бджілки прилітають. Весна...
