Та от сам Лев приїхав до села… і довелось голосувати за Осла»

Саме напередодні Дня сміху потрапила мені до рук книга «Пульсуючі джерела (Із творчості педагогів Горохівщини)». Розгорнула на першій-ліпшій сторінці – й не втрималась від усмішки: на очі саме потрапив твір «Причепився».

Автор гуморесок і жартів, які нам сподобалися – Михайло Луцюк, учитель із села Михлин Горохівського району.

А коли захотіла довідатися, хто ж його автор – тут уже було не до жартів: сторінки у збірці виявилися геть усі переплутані: після 76-ї йде 37-ма, після 56–ї – 117–та і то ще не все. Як людина, яка не раз мала справу з книговиданням, зрозуміла, що трапився якийсь збій при зшиванні–склеюванні, але чому брак не помітили у друкарні? А може, вони теж вирішили пожартувати?

Як би там не було, але після тривалих досліджень не без допомоги земляків з'ясувалося, що автор гуморесок і жартів, які нам сподобалися – Михайло Луцюк, учитель із села Михлин Горохівського району, де він і народився. Тож пропонуємо читачам добірку його гумористичних творів.

Сподіваємося, що вони викличуть добру усмішку не лише 1 квітня.

Михайло ЛУЦЮК:

Став багатим

– Кумо, чуєте, у мене

Є для вас новина:

Ваш сусід багатим став,

Відкрив магазина.

– В нього ж грошей не було, –

Дивується Тома.  –

Як же він його відкрив?

– Використав лома!

 

Причепився

– I чого це ваш собака

Причепивсь до мене?

Дві години не відходить,

Бреше все на мене.

Закусить не дасть спокійно,

Випити горілки.

– Так їсте ж оце ви, куме,

Iз його тарілки.

 

Знайшов

Якось взимку вечорком

Дядько плівся босяком.

Права взута, ліва боса…

Поглядає п'яно скоса.

– Дядьку, дядьку, – каже Віка, –

Ви згубили черевика!..

Обізвався дядько строго:

– Ні, це я знайшов одного.

 

З одною ногою

– Гей! Агов! Офіціанте! –

Клим маха рукою, –

Ви принесли мені курку

З одною ногою!

Подивився той, знітився,

На щоках рум'янець:

– А ви що, її хотіли

Запросить на танець?

 

Не вистачить грошей

Iде тато із Данилом

Біля магазину.

– Хочу булочку із маком, –

Рюмсає хлопчина.

– Я і сам не проти з'їсти

Булочку, Данилку,

Але грошей вистачає

Тільки на горілку.

 

Достойний кандидат

Лев висунув Осла у депутати.

Кому ж із бідності виводити народ?

Осел всім обіцяв підвищити зарплати,

Щоб кожен задоволений був рот.

Програму склав, намітив перші кроки,

Та не обдуриш люд: Осел він є ослом.

Народ навчивсь за попередні роки

Розпізнавати, де реальність, де фантом.

Обуривсь люд: є ж з кого вибирати.

Осла підтримувати мало хто хотів.

Чому ж Осел? Є кращі кандидати,

Ослу до них тягнутись й поготів.

Та от сам Лев приїхав до села

…І довелось голосувати за Осла.

 

Корисні трави

– Скажіть, лікарю, та чесно, –

Пацієнти просять, –

Оці трави хоч якусь

Користь та приносять?

– Ну, аякже! Нещодавно

Я, щоб не збрехати,

Купив синові машину,

А для дочки – хату.

 

Повчальна книга

Повернувсь додому

Гнат

В нетверезім стані.

– Я тобі приніс сюрприз,  –

Гука жінці Тані,  –

Ось про рибок книжку,

бач,

Даю почитати.

Може, ти хоча б від риб

Навчишся мовчати.

– Ой, рідненький, – каже жінка, –

Не гніви народу!

Може, ти б повчився

в них

Пити тільки воду?