Волинський пенсіонер просить відновити рух потяга. Допоможемо йому?

Алла ЛІСОВА 

Проблема, яку побажав озвучити наш читач з Володимир-Волинського Петро Веремеєнко, залишається невирішеною тривалий час, проте не втрачає своєї  актуальності й тепер. Стосується вона не лише княжого міста, а й сусіднього  Нововолинська  і прилеглих районів. Пенсіонер вже другий рік «штурмує» «Укрзалізницю», аби відновити рух потяга «Львів – Ізов», котрий шість років доставляв людей за визначеним маршрутом. Але з 2012 року з чиєїсь «легкої» руки цей потяг перестав курсувати. Кажуть, став невигідним.

Пенсіонер вже другий рік «штурмує» «Укрзалізницю», аби відновити рух потяга «Львів – Ізов», котрий шість років доставляв людей за визначеним маршрутом.

На адресований «Укрзалізниці» лист, чому ж усе-таки зняли з рейсу «Львів-Ізов» і «Ізов-Львів», чоловік отримав таку відповідь: «В зв’язку з малонаселеністю та збитковістю перевезень  відмінено приміський поїзд №6056/6053 сполученням Львів – Ізов. На даний час призначати курсування даного приміського поїзда не планується».

Виявляється, що потреби людей, які не мають власних автівок і великих статків, щоб добиратися іншим видом транспорту, нікого не цікавлять. Відомо, що цим потягом користувалося багато волинян. Петро Петрович навіть пропонував як варіант  відновити все ж таки цей маршрут хоча б на три дні: п’ятницю, суботу й неділю. На це «Укрзалізниця» вже повідомила, що потрібно… новий потяг, бо стара машина не годиться. То хай би придбали! Чи прості мешканці мають купити?

Невгамовний володимир-волинець для вирішення цього питання звертався і до депутатів, але це, каже, нічого не дало. Зараз написав «прохальну» до Президента з надією, що він таки допоможе. А ще звертається до  волинян, аби усі разом долучилися до вирішення цієї актуальної проблеми, яке полегшить життя не лише бідним пенсіонерам, а й студентам та іншим категоріям громадян. Петро Петрович пригадав, що колись і місто Нововолинськ теж мало свій невеличкий залізничний вокзал, де курсували потяги. Де тепер це усе? А кажуть, що ми йдемо в Європу, розпачливо резюмував викладене вище наш читач.