Курси НБУ $ 26.86 € 31.83
Чи коротка пам’ять у громадян?

Волинь-нова

Чи коротка пам’ять у громадян?

Відрізняти зерно від полови — дуже важливе повчання, про яке ми не раз чули під час Пасхальних свят. Наразі на цю тему говорять і політики. При чому в дуже актуальному сенсі — контексті Меморандуму із МВФ, який фактично став згодою уряду під керівництвом Юлії Тимошенко на підняття ціни на газ для України

Петро ПИРІГ



«Юлія Тимошенко підписала Меморандум, в якому зазначила, що буде піднімати ціну на газ до імпортного паритету. Українські громадяни повинні відрізняти, де зерно, а де полова. Деякі висловлювання політичних діячів мають брехливий характер», — заявив Володимир Гройсман.



Коли читаєш ці документи, не можеш втриматись від запитання: чому Тимошенко, яка ще 9 років тому погодилася пустити українську землю на розпродаж, зараз на словах виступає проти цього і навіть каже, що буде організовувати референдум?



Нинішній прем'єр цитує ще один пункт Меморандуму із МВФ. У ньому йдеться про те, що в 2008 році Юлія Володимирівна взяла на себе зобов'язання продавати українську землю. «Ось підпис, ось меморандум. Я просив би громадян ставити запитання політику, яка думає, що в людей коротка пам'ять. Можна змінити імідж, можна намагатися змінити риторику, але нутро залишається старим і фальшивим, про що є свідчення в документах», — каже прем'єр.
Коли читаєш ці документи, не можеш втриматись від запитання: чому Тимошенко, яка ще 9 років тому погодилася пустити українську землю на розпродаж, зараз на словах виступає проти цього і навіть каже, що буде організовувати референдум?
За такі акції Тимошенко береться не вперше, але зазвичай все закінчується тільки розмовами. Щодо земельних питань вона вже тричі оголошувала референдуми. «Від сьогодні ми розпочинаємо процес підготовки проведення референдуму щодо продажу сільськогосподарської землі. Ми знаємо, що нам чинитимуться перешкоди», — знову каже Тимошенко, натякаючи на спротив влади. Але вийшло так, що влада не намагається перешкоджати ініціативі лідерки «Батьківщини».
Заявивши про проведення земельного опитування у вересні 2016 року, Тимошенко посилалася на аграріїв, які її буцімто про це попросили. «До партії, до мене як до її лідера звернулися аграрії, фермери зі страшними розповідями… Вони нас просять: зупиніть продаж сільськогосподарської землі!» Юлія Тимошенко особисто обіцяла сільгоспвиробникам «загальнонаціональний рух за проведення всеукраїнського референдуму щодо заборони продажу сільськогосподарської землі». Але цей віз і досі не зрушив з місця, бо очікувані позачергові вибори не відбулися. До речі, обіцянками-цяцянками Тимошенко годує фермерів із 2011(!) року. Кожного разу без результату, але з партійними наметами, листівками, футболками, бейсболками та іншою атрибутикою.
І все ж виникає питання: а що насправді зробила партія для громадян? Чи є для нас позитивним кроком те, що Тимошенко підписалася під непопулярними реформами, які нам нав'язав МВФ? Чи може ми дуже радіємо від того, що Юля привела до Верховної Ради «земельних баронів»? Один із них, Віктор Лозинський, вбив людину, проводячи «царське полювання». Проти другого — Богдана Губського — і зараз протестують жителі Київщини, в яких він забрав паї. Чи нам дуже до вподоби Андрій Веревський, який скупив у селян землі на Полтавщині, де можуть бути нафтоносні родовища?
Хоча Тимошенко протестує проти продажу землі, це не стосується її рідних та близьких. Як мовиться: для друзів — усе, для людей — закон. Її зять Артур Чечьоткін минулого року придбав 47 гектарів і навіть не соромиться про це повідомляти публічно.
Пам’ятаєте стару гумореску про те, як бджоли боролися проти меду? Вона була дуже популярна за президентства Віктора Ющенка. Зараз, якщо вірити екс-прем’єрці, її «земельні барони» також вболівають за те, щоб земля не стала товаром, який легально продається, а не віджимається в людей за безцінь.
Сьогодні, передчуваючи складну для них перспективу, олігархи швиденько і за копійки скуповують паї у селян. Їм не потрібні правила, які існують в Європі і які не дають змоги красти землю у власників, а змушують чесно розраховуватись реальними грошима, а не дріб’язком. А риторика про референдуми знову має ввести людей в оману, імітуючи боротьбу за їхні права.