московія війну проти нас вона веде насамперед за людей.
Мета путіна: перетворити українців на росіян
ООН визнала викрадення росією українських дітей злочином проти людяності. Один із хлопчиків, якого вдалось повернути додому, згадував, що в російському дитбудинку йому повторювали: «України більше не існує, все згоріло, а твої батьки померли»
Ми звикли вважати, що війни ведуться за території чи копалини, але московія показує, що війну проти нас вона веде насамперед за людей. За малих і дорослих українців, яких треба перетворити на росіян, а тих, хто не погодяться, – вбити чи вигнати.
путін постійно говорить про демографію, бо як може бути «вєлікая» росія з маленьким населенням? А їхні експерти і навіть пересічні кацапи цинічно, відкрито хваляться, що змогли захопити на окупованих територіях більше українців, ніж нам вдалося вбити їхніх солдатів. Тобто, вони – в «плюсі», а значить, це – перемога.
А який чудовий для них трофей наші діти, – їх значно легше «денацифікувати», тобто вбити українську ідентичність. Бо саме стирання всього українського і означає пресловута путінська «денацифікація». Дуже яскравий показник – окуповані території. Там московити роблять усе, щоб майбутні покоління навіть слова «Україна» не знали. Зробити так, ніби українців ніколи й не було.
Але покращення демографічної ситуації в росії за рахунок українців – це лише одна сторона медалі. Інша – спроби знищити також людський потенціал на тих землях, які не вдалось загарбати. Намагання створити так звані «буферні зони», терористичні обстріли цивільної інфраструктури тилових міст, спроби позбавити світла та тепла – це все не лише для деморалізації, щоб ми здались, а й для того, щоб життя в Україні стало настільки нестерпним, щоб все більше людей приймали рішення про виїзд за кордон. Зруйнована, малолюдна Україна без перспектив – ще одна мета московії.
Якщо через 20 років в нас залишиться 20 мільйонів людей, більшість із яких будуть пенсіонерами, то зупинити нову російську навалу буде значно важче. А в нових спробах нас знищити можете навіть не сумніватися. Це питання стоятиме в росіян на порядку денному ще багато десятиліть. Вони вміють вичікувати момент, коли вдарити в спину. Така їхня звірина природа.
Тож питання, як нам зберегтись, гостро стоятиме і після закінчення гарячої фази цієї війни. Демографічна проблема в Україні зараз у багатьох на вустах. Уряд навіть прийняв Стратегію демографічного розвитку до 2040 року і затвердив план із понад 260 конкретних заходів.
Наскільки успішним буде підвищення народжуваності, повернення біженців та залучення мігрантів (а без цього ніяк) – покаже час. Але другою важливою умовою стійкості України в майбутньому є міцні союзи, насамперед військові. Тільки разом можна зупиняти агресивні народи на зразок росіян чи іранців. Самі цього не подужають ні ті таки балтійці, ні навіть поляки. А на США, як бачимо, надія мала.
Тому не варто слухати ніяких крикунів-політиків, які говоритимуть, що, вступаючи в ЄС чи якийсь військовий союз ми втрачаємо незалежність і матимемо зовнішнє управління. Ні! Так ми рятуємо себе.
