У трудовій книжці Софії Пахомівни Панасюк, по суті, один запис. Вже п’ятдесят літ вона бібліотекар...
У трудовій книжці Софії Пахомівни Панасюк, по суті, один запис. Вже п’ятдесят літ вона бібліотекар. З них сорок дев’ять очолює бібліотеку у селі Городище Луцького району. За роки, що минули, село відносили то до одного, то до іншого районів — Сенкевичівського, Горохівського, врешті-решт Луцького. А завідуючою бібліотеки незмінно була Софія Панасюк. Пригадує Софія Пахомівна, як прийшла у 1955 році в бібліотеку. Хоч і було трохи книг, але й ті лежали на підлозі. Перше, за що взялась: попросила аби колгоспні майстри бодай примітивні стелажі зробили. Відтоді, як то кажуть, багато води спливло. Не раз доводилося сільській бібліотеці переселятися з місця на місце. Донедавна бібліотека містилася у приміщенні Будинку культури. На жаль, тривалий час приміщення не опалювалось. Шкода було і шановану у селі бібліотекарку, та й книжок, які від холоду та сирості могли б постраждати. Тож вирішили зробити ще одне переселення — в адміністративний будинок. Поступилася місцем сільській бібліотеці колишня контора колгоспу. І хоч знову клопітним був переїзд бібліотеки, яка має нині близько семи тисяч книг, її завідуюча щиро радіє — тепло взимку і їй, і читачам та і книги у належному стані зберігаються. Певно, не так багато знайдеться людей, які б піввіку свого життя віддали професії, яка стала долею. Так вийшло, що Софія Пахомівна у Городищі вийшла заміж, народила трьох дітей, не так і довго прожила з чоловіком, життя якого рано обірвалося, і сама та ще й з допомогою громади піднімала дітей. Нині живе з родиною сина у тому ж таки Городищі. А ще Софія Пахомівна з гордістю хвалиться своїми п’ятьма внуками, радіє, що діждалася трьох правнуків. День при дні поспішає вона у свою бібліотеку, до читачів, радіє тому, що до неї приходять і діти, і дорослі. Всяко було у її трудовій біографії. Це вже другий рік всі бібліотечні працівники району працюють на повну ставку. Таке рішення прийняв голова райдержадміністрації Вадим Науменко. А було що й вона, досвідчена, убілена сивиною сільська бібліотекарка одержувала лише чверть ставки. А ще вірить, що поступово поповнюватиметься новими книгами фонд бібліотеки. Сільська рада виділяє на нові книги трохи коштів, та й місцеве господарство теж не забуває. Нині бібліотека має 11 газет та 6 журналів, з них 4 дитячі. До речі, у Городищенській бібліотеці є різні обласні газети. Адже люди цікавляться, як пишуть про події, які оцінки й підходи журналістів різних обласних видань. Про це говорила директор централізованої бібліотечної системи Валентина Миколаївна Ходаковська. Валентина Миколаївна сказала, що раді, якщо господарники і сільради виділять на потреби бібліотек на місцях по 500—1000 гривень, але вдячні і тим, хто перераховує на ці цілі 200—300 гривень. Та й сама Софія Панасюк вірить у те, що хоч великі затрати несе господарство, ремонтуючи Будинок культури, його голова Анатолій Никонюк не відмовить хоч і в невеликій сумі для придбання книг. Приємно й те, що з сільською бібліотекою своїми книгами діляться місцеві жителі села. Вдячна сільська бібліотекарка Людмилі Дмитрук, Олексію Ковальчуку, Надії Корецькій, які передали по 25—30 книг, щоб їх могли прочитати всі, хто того забажає. Адже у сільській бібліотеці понад 430 читачів, з них 130 дітей. І ось для них все-таки не вистачає нових книг — бідкається Софія Пахомівна. А вони є і то дуже гарні. Щоправда, дорогі, але ж такі необхідні дітям. Шанують у селі свою бібліотекарку не тільки за її щиру любов до професії, до книги, з якою вона познайомила, подружила не одне покоління хліборобів. Софія Пахомівна і учасниця художньої самодіяльності, і господиня гарна. Коли у когось з хліборобів урочистість, нерідко за господиню кличуть саме Софію Панасюк. На столі в бібліотеці численні альбоми. У них вміщено найрізноманітніші вирізки з преси — про село, його людей. А ще багато найрізноманітніших рецептів для господинь і кулінарів. Ними часто послуговуються жителі села. У сільській бібліотеці затишно, взимку і влітку буяють квіти. За піввіку Софія Пахомівна Панасюк зуміла перетворити бібліотеку в привітний, затишний дім, де завжди добре почуваються і юні читачі, і ті, хто приходить сюди вже десятки років. Наталка КАЛИНОВСЬКА. Фото Володимира ЛУК’ЯНЧУКА.
