Ми ніколи не ганили своєї батьківщини, бо знаємо, що це — недостойно

Аліна ШЕВЧУК
від імені української групи студентів
Вищої професійної школи у Хелмі

У лютому цього року «Волинь» опублікувала статтю під назвою «У Польщі за складання іспитів ніхто нікому не платить», яка зачепила нас за живе. Ми не погоджуємося з автором публікації пані Наталією Фінклер, котра з незрозумілих причин спотворила наші слова. До речі, у розмові вона представилася працівником школи в Хелмі і жодним словом не обмовилася, що готує статтю для українських ЗМІ. Думаємо, це не дуже етично. Уявіть собі наш подив, коли у найтиражнішій газеті краю побачили розповідь про себе, в якій зображені такими собі пристосуванцями, котрі майже зрікаються рідної країни.

Ми поїхали за кордон, щоб здобути знання, реалізувати себе в житті.

Ми не погоджуємося також із твердженнями «…вчаться економити, заробляти і… перевозити «контрабанду» через кордон». Навіть взяте у лапки слово «контрабанда» кидає на нас тінь, але ж ми добре знаємо правила перетину кордону і завжди їх дотримуємося. Так само провокаційними і перекрученими вважаємо фрази «А ось Бандера — заборонена тема», «Навіть не розглядала жодного університету вдома», «Дехто на другий рік добивається або карти поляка, або польського громадянства». Остання цитата свідчить про повне нерозуміння ситуації. Карта поляка надається тільки за наявності документів про польське походження, а польське громадянство неможливо отримати за два роки на підставі навчання на території сусідньої країни.
Знаємо, що публікація широко обговорювалася в інтернеті. Нам закидають, буцімто «вирішуємо свої проблеми шляхом отримання іноземного громадянства і літа на полуницях», «самоутверджуємося за рахунок антиукраїнської позиції». Подібні висловлювання принижують нашу гідність. Ми поїхали за кордон, щоб здобути знання, реалізувати себе в житті. Але ніколи не ганили своєї батьківщини, бо знаємо, що це — недостойно.
м. Луцьк.