Майже щодня зростають ціни на продукти харчування, пальне, ніби того ніхто не помічає...
“Зарплата педагогів зростає” (“Волинь” за 9 жовтня 2004 р.) Я немало років віддав школі, отож охоче читаю в пресі матеріали про освіту, а тим більше про нинішнє становище вчителя. Адже керівники всіх рангів, здавалося б, добре розуміють, що таке освіта. Не всі, на жаль, здатні належно оцінити нелегку працю педагогів, особливо сільських. В них багато побутових та сімейних проблем, в тому числі щодо утримання та навчання своїх дітей, не кажучи вже про плату за комунальні послуги, які несподівано чомусь, ніби крадькома, було скасовано кілька років тому. Добре, що все ж таки нині держава спромоглася встановити заробіток вчителів не нижче прожиткового мінімуму. Але не слід забувати, що майже щодня зростають ціни на продукти харчування, пальне, ніби того ніхто не помічає. Ще варто було б порадити авторці публікації Галині Поліщук глибше вникнути в становище сільських вчителів, чи їм справді випадає їздити на відпочинок до моря. Немало з них “відпочивають” на земельних ділянках, а деякі прагнуть потрапити на заробітки в Італію та інші країни. Нехай би на тринадцятому році незалежності до нас на Україну поспішали з інших країн люди, адже вистачає родючих грунтів, різних природних ресурсів. І не треба також забувати про тих вчителів, які десятки років віддавали свою творчу енергію благородній справі, глибоко вникнути в їхні житлові, матеріально-побутові умови. Для такої категорії людей також повинні бути повернуті пільги на безкоштовне житло, паливо, комунальні послуги. Олексій БРЕНЧУК, вчитель-пенсіонер.
