Курси НБУ $ 39.67 € 42.50
Щоб волинські учні краще знали рідну мову, диктанти писатимуть учителі й чиновники?

Волинь-нова

Щоб волинські учні краще знали рідну мову, диктанти писатимуть учителі й чиновники?

Таку пропозицію вніс голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, оскільки через погані результати ЗНО з української 50% претендентів на медалі відзнак не отримали

На традиційній конференції педагогічних працівників краю, що відбулася в Голобах Ковельського району, голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, представник Міносвіти і науки України Сергій Дятленко, керівники районних відділів, голови райрад, об’єднаних територіальних громад та директори навчальних закладів обговорювали потреби галузі на новий 2017—навчальний рік


Лариса ЗАНЮК



АБИ ДІТИ ЗМАЛКУ НЕ СТОЯЛИ В ЧЕРГАХ
А питань освітня галузь нагромадила вдосталь. За перенаповненням дошкільних навчальних закладів Волинь – третя в Україні. Найважче з цим у Луцьку. Начальник міського управління освіти Зіновія Лещенко запевнила про відновлення цього року втрачених у 1990-ті дитсадків на вулицях Ярощука та Дубнівській.
— Цього недостатньо. У кінці року прозвітуємо перед прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, який сказав, що не треба привчати дітей змалку стояти в чергах, – зауважив Володимир Гунчик. – В обласному центрі будуються три нові житлові комплекси на тисячу квартир кожен, чому не ставите питання, в які школи й садочки ходитимуть діти з цих будинків?



Вчителі говорять про надбавки до зарплати, а в класі сидить 12 учнів. Чи можна це прирівняти до класу, у якому їх 30, а у вчителя така ж зарплата?




Переповнені навчальні заклади міста і напівпорожні приміські, безпека дітей на дорогах, якісне харчування, консолідація коштів на добудову ЗОШ №27 і розвантаження інших шкіл – такі головні завдання на 2017—2018 роки визначив голова обласної держадміністрації і наголосив, що тепер будівництво закладів освіти має бути прерогативою місцевого бюджету на 70% і лише на 30% – державного.



«ВОНИ ТЕХНІЧНО НЕБЕЗПЕЧНІ І МОРАЛЬНО ЗАСТАРІЛІ»
Цього року в області оптимізовано 82 навчальних заклади і 22 опорні школи. Голова Зимнівської ОТГ В’ячеслав Католик ставив питання про співфінансування доїзду до опорної школи. Голова облдержадміністрації пообіцяв, що з коштів від перевиконання бюджету, а це 23 мільйони гривень, 10 мільйонів спрямують саме на дороги. Хоч це дуже мало.
У результаті закриття малочисельних шкіл вивільнилося 41 приміщення, але 24 з них стоять і руйнуються. Голова Рожищенської райдержадміністрації Інна Гайворонська розповіла, що в її районі діє 14 малокомплектних шкіл, у яких менше 40–100 учнів.
— Як молода мама скажу, що свою дитину в таку школу не пустила б. Вони технічно небезпечні і морально застарілі, – наголосила вона та пояснила, що в якісній школі мають бути спортивний зал, їдальня, окремі класи. Тому вона виступає за оптимізацію мережі, хоча це болісно сприймається суспільством. – Лише тоді нам вдалося скоротити індивідуальне навчання на сто місць, коли показали батькам, які умови може мати їхня дитина, та переконали педагогів, що їм знайдеться місце роботи.



«ТРЕБА БАТЬКІВ ВЕСТИ ЗА РУКУ В ТАКІ ШКОЛИ, ЯК ГІМНАЗІЯ У ЛОКАЧАХ»
Володимир Гунчик намагався покласти край запитанням, які йому ставлять у багатьох сільських школах:
— У Локачинському районі вчителі жалілися, що їм не платять за престижність. Школа на 1000 місць, але заповнена на 50%, поряд дитсадок. Чому не створюєте НВК? Бо директор і завідувачка – два великі начальники? А видатки на одну дитину вам відомі? В Любохинах Старовижівського району теж будується велика школа, а у старому приміщенні можна зробити дитсадок та створити НВК, щоб зекономити витрати. Але голова в цьому не зацікавлений.
Володимир Петрович дивувався, що педагоги на конференції не озвучують проблем, через які, коли буває у селах, директори його аж за поли хапають.
— Вчителі говорять про надбавки до зарплати, а в класі сидить 12 учнів. Чи можна це прирівняти до класу, у якому їх 30, а у вчителя така ж зарплата? Як витримає держбюджет навантаження, коли видатки на одного учня у деяких школах становлять до 70 тисяч гривень? І ви говорите, що треба зупинити реорганізацію малочисельних навчальних закладів?
Умови для перебування дітей у школі мають бути безпечними, освітні послуги — якісними. За результатами моніторингу цих показників навчальних закладів Локачинська школа–гімназія визнана найкращою на Волині. А учениця 11-го класу цього закладу Софія Нерода стала президентським стипендіатом, ще 45 перемог вдалося здобути протягом року в учнівських та вчительських випробуваннях.
— Щоб створити успішне середовище, потрібні компетентні наставники, міцна матеріально-технічна база, освітній менеджмент, позитивна мотивація, сприятливий психологічний клімат у колективі, – розкрила секрети успіху директор гімназії Оксана Сахарчук.
— Треба вести батьків за руку в такі школи і показувати переваги, – сказав Володимир Гунчик. – Що стосується доїзду, то цього року завершуємо дорогу Луцьк – Володимир-Волинський, що співфінансує митниця, з 1 січня місцеві дороги переходять на баланс облдержадміністрації, міжнародні ж залишаються у підпорядкуванні «Автодору», а район хай виділяє кошти на дороги між філіями опорних шкіл.



ВЕЛИКА НАДІЯ – НА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЗОШ
Очільниця обласних освітян Людмила Плахотна подякувала Президенту Петру Порошенку та його дружині за опіку над дітьми з особливими освітніми потребами. Зі 130 тисяч учнів 18 тисяч потребують особливих умов навчання. Багато з них тепер відвідують школи, які є інклюзивними центрами. Але 600 дітей ще навчаються індивідуально, бо не всі заклади надають можливість супроводити дитину вчителем-дефектологом. Кожна опорна школа повинна працювати над тим, щоб мати можливість прийняти таких дітей на інклюзивне навчання.
У ході реформи нової української освіти 100 шкіл стали експериментальними, чотири з них – на Волині: Луцька спеціалізована школа №1, гімназія №4 ім. Модеста Левицького, Нововолинська ЗОШ №6 та ЗОШ села Раків Ліс Камінь-Каширського району. Їх вибрали через особливе бачення освітнього процесу. Вчителі-початківці проходять навчання, і ще 800 педагогів готуються на вересень 2018 року.
Людмила Плахотна озвучила цьогорічні невтішні показники ЗНО з української мови. Через це 50 % претендентів на медалі відзнак не отримали. Володимир Гунчик зазначив, що незнання мови – трагедія для українця, та звернувся до свого заступника Світлани Мишковець із пропозицією провести у наступному році диктанти для самих учителів і чиновників. Представникові Міносвіти Сергію Дятленку вдалося трохи втішити волинян, бо ж за всеукраїнським рейтингом успішності Волинь не пасе задніх, а йде попереду інших областей.

Telegram Channel