ТВАРИННИЦТВО ДАЄ ВИСОКІ ПРИБУТКИ

Голова сільськогосподарського приватного підприємства «Рать» Віктор Анатолійович Шумський протягом п’яти років зумів не тільки «витягнути» підприємство з боргової ями, а й налагодити роботу так, щоб мати солідні прибутки
Віктор Шумський п’ять років тому очолив сільгосппідприємство у с.Ратнів Луцького району. Це був складний трансформаційний період у галузі сільського господарства. Сільськогосподарський виробничий кооператив «Рать» мав на той час 1000 гектарів землі і сидів у борговій ямі. Були бажаючі розділити кооператив на три частини. Однак Віктор Шумський, який очолював тоді Ратнівську сільську раду, склав свої повноваження і став головою сільгосппідприємства. Пройнявся проблемами господарства, у якому починав свою трудову діяльність як обліковець тракторної бригади, згодом — бригадир комплексної бригади, керуючий, голова.
— Перше, на що розраховував, — розповідає Віктор Анатолійович, — це підтримка людей. Коли розумієш, що люди тобі вірять, бачать майбутнє, хочеться більше працювати задля їхнього блага.
Віктор Шумський сформував свою команду і вже за перший рік роботи отримав мільйон 200 тис. гривень чистого прибутку. Це дало можливість погасити півмільйонний кредит і частково розрахуватись з боргами, які становили 760 тисяч гривень.
— Вікторе Анатолійовичу, за рахунок чого вам вдалося за такий короткий термін спрацювати з прибутками? — запитую.
— Треба віддати належне висококваліфікованим кадрам, які добре знали свою справу. Ми відразу взялися застосовувати інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, бо розуміли, що підняти тваринницьку галузь зможемо тільки тоді,коли матимемо чим нагодувати худобу.
Поряд з цим працівники підприємства почали працювати над розширенням поголів’я великої рогатої худоби. Закупляли телички в населення. Потім проводили відбір стада. Велику увагу приділяли племінній роботі. Як результат — у підприємстві «Рать» кількість голів ВРХ зросла із 600 до 2500, з яких — 600 корів. У господарстві перевагу віддають українській чорно-рябій голштинізованій породі. Віктор Шумський каже, що вона найбільш пристосована до наших умов. До речі, сільгосппідприємство сьогодні вже має статус племзаводу. Від однієї корови у «Раті» надоюють понад 6 тисяч літрів молока на рік. Щоправда, є тут і корови-рекордистки, які дають понад 8 тисяч літрів молока.
П’ять років тому у господарстві серйозно зайнялися вирощуванням свиней. На сьогоднішній день їх чисельність становить 1300 голів. Завдяки комбікормам і збалансованому раціону працівники підприємства добилися того, що за шість місяців вирощують свиню, яку вже можна реалізовувати. Такому досягненню можуть позаздрити навіть за кордоном.
«У корови молоко на язиці», — каже народна мудрість. Саме тому у «Раті» постійно працюють над якістю кормів. Нині господарство має 3500 гектарів землі. Це дозволило розширити площі зернових культур.
— Протягом дев’яти місяців цього року, — розповідає Віктор Анатолійович, — ми придбали різноманітної техніки й устаткування на 2 млн. 460 тис. грн. У тому числі два високопродуктивних кормозбиральних комбайни, які заготовляють корми високої якості.
Крім того, у господарстві провели реконструкцію стійлового приміщення. Корми худобі тепер подають не до годівниць, а на, так званий, шведський стіл. Спочатку силос, сінаж, солому, концкорми завантажують у спеціальну комп’ютеризовану машину - міксер, яку теж нещодавно придбали. Завдяки комп’ютерній програмі, яка визначає добову потребу корму для однієї корови, міксер подає його тваринам на шведський стіл, і ті мають можливість їсти, як тільки зголодніють.
На фермі встановили нові молокопроводи, холодильне обладнання.
— У нас молоко не має контакту з повітрям, — запевняє голова сільгосппідприємства, — з дійки відразу перекачується до холодильника, тому воно більш якісне.
— Вікторе Анатолійовичу, протягом десяти останніх років на Волині спостерігається тенденція до зменшення поголів’я ВРХ. То чи ж насправді тваринницька галузь рентабельна? — запитую у Віктора Шумського.
— Я не вірю в те, що вона може бути збитковою. Збувають худобу ті, хто не хоче працювати. Навесні посіяти, восени зібрати, а решту часу відпочивати куди легше. У тваринництві ні вихідних, ні свят нема. Зрештою, я погоджуюсь з тим, що, якщо худоби немає чим годувати, то не треба її й тримати. Два роки тому до нашого підприємства приєдналось господарство села Коршів. На той час від корови надоювали 1,5 літра молока. Сьогодні, у період запуску, корови дають по 10 літрів. Тваринницька галузь трудомістка. Скажімо, у нас одну ферму обслуговує 30 чоловік. Але ж собівартість молока становить 26 копійок. Продаємо його за значно вищою ціною. Тваринництво — це не тільки молоко і м’ясо (щомісячно «Рать» реалізовує 10—12 тонн свинини, 25—30 тонн яловичини — авт.), це ще й органіка, робочі місця для людей.
На думку Віктора Шумського, тваринництво сьогодні прибуткове ще й тому, що є реальна підтримка з боку держави — дотація за великовагову худобу, компенсація за мінеральні добрива тощо. За десять місяців підприємство отримало 800 тис. грн. державних коштів. І хоч так було не завжди, керівник господарства впевнений, що попит на м’ясо буде увесь час, а те, що відбувається з цінами на ринку— не більше, ніж політична акція.
Приватне підприємство «Рать» працює над розширенням ринку збуту. Сьогодні м’ясо реалізовує на Львівський, Ковельський і Новоград-Волинський м’ясокомбінати. Молоко здає на Рожищенський сирзавод. Донедавна співпрацювало з торговим домом «Любарт». Однак через проблеми з проплатою за молоко довелось припинити співпрацю.
Ще один показник, який свідчить про добре налагоджену роботу у підприємстві «Рать», — заробітна плата. Її середньомісячний розмір становить 408 гривень, а місячний фонд протягом останніх п’яти років зріс із 16 до 200 тис. грн.
— Це невисока зарплата, — каже Віктор Анатолійович. — Я впевнений, що ми доживемо до того часу, коли люди зароблятимуть стільки, що зможуть купувати продукти , у тому числі молоко і м’ясо, у сільському магазині. У них не буде потреби утримувати власне господарство.
Минулоріч сільгосппідприємство на різного роду соціальні програми і виплати використало понад 140 тис. гривень.
— У цьому році буде ще більше, — запевняє керівник господарства.
У «Раті» дбають про людей. Це розумієш, коли дивишся на умови праці, коли заходиш до їдальні підприємства. Працює у Ратневі навіть сауна. Тут вже стали традиційними свята для тваринників, урочисті проводи на пенсію, святкові вогники до дня 8 Березня. Не обминають увагою пенсіонерів, ветеранів, сиріт.
Олена ДУДКЕВИЧ.