Прах гетьмана Івана Мазепи хочуть перенести в Україну
Днями в румунському місті Галац, де, за переказами та історичними документами, у церкві Святого Георгія було поховано тіло гетьмана Івана Мазепи, побувала делегація на чолі з третім президентом України Віктором Ющенком
Під час зустрічей із міською владою Галаца, науковцями місцевого університету та Історичного музею Галаца обговорювався початок реалізаціі амбітного історичного проекту – знайти поховання Івана Мазепи, пише «Україна молода».
Як розповів один з членів делегації доктор історичних наук Теофіл Рендюк, у Галаці одразу після того, як було поховано Мазепу, його ім’ям була названа вулиця, досі тут існують квартали Мазепа І і Мазепа ІІ. У церквах постійно були літургії і молилися за його упокій, особливо на день народження і на день смерті.
«У мене є навіть документальне свідчення, що у 1946 році у Галаці в церкві Мазепу поминали як ктитора – людину, яка жертвувала на храм», – зазначив Теофіл Рендюк.
Свого часу науковець зробив для себе справжнє відкриття, «що про Мазепу в Румунії знали набагато більше, нiж у нас».
Теофіл Рендюк повідомив, що знає з точністю до одного метра, де є крипта, у якій поховано прах Івана Мазепи.
«Більше того – тут про нього говорили з повагою і шанували, як справжнього державного мужа, культурного діяча і мецената, чия діяльність сягала далеко за межі України. Прикладом цього є фінансування Іваном Мазепою Євангелія арабською мовою, що побачило світ у 1708 році у Сирії у місті Алеппо, яке нині зберігається у Центральній бібліотеці Румунської академії», – розповів історик.
Теофіл Рендюк повідомив, що знає з точністю до одного метра, де є крипта, у якій поховано прах Івана Мазепи.
«Це – в Галаці, біля стіни звичайного чотириповерхового житлового будинку, який стоїть на місці церкви, де було поховано гетьмана. Я ще 2009 року звернувся до директора інституту археології Румунії Віктора Спінея з проханням організувати спільну групу румунських та українських істориків та археологів, щоб спільно провести розкопки в тому місці і здійснити перепоховання праху Івана Мазепи в Батурині», – каже історик.
За його словами, принципової згоди з цього питання було досягнуто.
«Але в мене тоді закінчилася каденція, i це питання зависло. У 2016-му я повернувся до цієї теми, однак цього разу в Інституті археології НАНУ мені сказали, що коштів на таку експедицію немає. Але зараз ми разом з Віктором Ющенком та директором Батуринського музею побували ще раз на тому місці, і є сподівання, що наступного року, як потепліє, можна буде розпочати розкопки», – говорить науковець.
При цьому він зазначає, що «хоча зараз точно сказати, що там є і які саме кістки, практично неможливо – Іван Мазепа переніс вісім перепоховань і, зокрема, у 1711 році його могила було сплюндрована турками, а тіло викинуте на берег Дунаю».
«Що там лишилося і в якому воно стані, будемо знати, коли знайдемо», – говорить Теофіл Рендюк.
Все ж історик повний оптимізму.
Хоча церква святого Георгія в Галаці, де був похований Мазепа і була знищена у 1962 році. А пізніше на тому місці був побудований житловий будинок.
«Але так сталося, що архітектор, який керував роботами, був людиною набожною. Він знав, що там покоїться прах людей, а тому поставив будинок так, щоб не зачепити саме місце поховання. Принаймні, місцеві жителі, свідки тих подій, переконували мене, що це саме так. Тому я вірю, що прах нашого гетьмана можна знайти і перенести до Батурина», – розповів історик.
