Курси НБУ $ 39.22 € 42.37

ТУТ ПОВЕРТАЮТЬ ЗІР

Репортаж з Центру мікрохірургії ока, що діє в обласному дитячому територіальному медичному об’єднанні

Репортаж з Центру мікрохірургії ока, що діє в обласному дитячому територіальному медичному об’єднанні
Маргарита Генріхівна Потя­гайло, завідуюча офтальмологічним відділенням обласної дитячої лікарні й керівник центру, якраз завершувала обхід. Ось тягне рученята немовля, якому й року ще нема.
— Два місяці тому прооперували вроджену катаракту на одному оці, тепер зробимо операцію на іншому — і дитина матиме нормальний зір,— каже лікар, пересвідчившись, що маля уже бачить, стежить за іграшкою, реагує на оточуючих.
Раніше хворі змушені були чекати, поки кришталик повністю помутніє, катаракта дозріє, а це означало, що з їхнього повноцінного життя іноді викреслювалось до кількох років. А для дитини кожен день у темряві — це відставання у розвитку. Їхати ж до Одеси чи Києва на операцію багатьом пацієнтам складно й не по кишені. Саме тому відкриття цього Центру мікрохірургії ока стало чи не головною медичною подією минулого року. Власне, урочисте відкриття центру ще попереду. У приміщенні, де він згодом розміститься, треба завершити ремонт, забезпечивши усі необхідні умови. Але операції уже йдуть повним ходом.
— Маємо підготовлених фахівців, які досконало оволоділи методом видалення катаракти і вживлення штучного кришталика ока. Їдуть до нас люди, тому та найсучасніша апаратура, яку ми отримали за сприяння міністерства, обласного управління охорони здоров’я, з перших днів у роботі,— говорить генеральний директор об’єднання Григорій Ващилін, відзначаючи подвижництво заслуженого лікаря України Маргарити Потягайло.
У відділенні розповідали, що готувалися до проведення таких операцій давно. Бувало, привозили з м’ясокомбінату свинячі очі, щоб на них тренуватися. Їздили на стажування у провідні центри мікрохірургії ока. Тепер є змога поставити операції “на потік”. Окрім Маргарити Генріхівни, ще троє хірургів оперують самостійно, двоє зможуть робити це вже незабаром.
Ось зараз на стіл ляже ще молода пацієнтка, в якої професійна катаракта. Жінка працювала склодувом. На одне око майже зовсім не бачить. Учора її було госпіталізовано, щоб підготувати до операції. Наркоз при такому втручанні неглибокий, жінка може спілкуватися.
— На око ставимо повікорозширювач, робимо невеликий розріз, видаляємо передню капсулу. За допомогою ультразвукового наконечника забираємо цей мутний сірий кришталик. А тепер ось вставляємо штучний,— коментує хід операції хірург.
На екрані висвітлюються параметри, за допомогою яких фахівці контролюють свою роботу. Операція зазвичай триває (разом з підготовкою до неї) до 40 хвилин. Дуже часто уже на операційному столі хворі вдячно радіють: “Лікарю, розвиднілось!”.
Штучний кришталик схожий на маленьку прозору краплинку води з дужечками-волосинками. Гнучкі кришталики, для вживлення яких знадобиться менший розтин, коштують дорожче — до 600 гривень, жорсткі — дешевші, є і по 236 гривень. Звичайно, різні фірми — різна ціна, є кришталики і по дві тисячі. Але пацієнт має придбати ще й розхідні матеріали. Лікарі, зрештою, стверджують, що нормальний ефект дають і недорогі кришталики.
Вирішеною є тепер і проблема вторинних катаракт, що об’єктивно виникають у значної кількості прооперованих хворих, хоч які б медичні світила не оперували їх. Задня капсула ока, на якій лежить штучний кришталик, часто починає мутніти, зір погіршується. Маргарита Генріхівна з гордістю показувала так звану щілинну лампу — апарат з мікроскопом, в який вмонтовано лазерну установку. Лазерне розсічення капсули-плівочки в ділянці зіниці є безболісним, не вимагає передопераційної підготовки. Через півгодини після втручання пацієнт вільно читає найменші букви на таблиці і може їхати додому.
— На диспансерному обліку маємо 50 дітей з вродженими катарактами. З усіх куточків області звертаються дорослі хворі, які потребують видалення катаракт, страждають від косоокості,— каже Григорій Ващилін. — У складних випадках, в разі необхідності, наші фахівці мають змогу за допомогою Інтернету консультуватися з колегами з провідних українських і зарубіжних клінік.
Перебування у Центрі мікрохірургії ока було не тільки пізнавальним, а й корисним. Вперше у житті мені виміряли очний тиск. Знаючи, що раніше це була непроста і малоприємна процедура, пробувала відмовитися. З’ясувалося, сучасний автоматичний пневмотонометр міряє тиск буквально за хвилини і без будь-якого болю чи незручностей. Спрямовуєш погляд на зелений кружечок у лінзі апарата — й за мить отримуєш “квитанцію” із зазначеним тиском. Такий би апарат у всі наші поліклініки.
Галина СВІТЛІКОВСЬКА.
Telegram Channel