Більше тридцяти років ми, садівники Дубнівського масиву, від дощу чи снігу ховалися під козирком приміщення колишнього диспетчерського пункту...
Більше тридцяти років ми, садівники Дубнівського масиву, від дощу чи снігу ховалися під козирком приміщення колишнього диспетчерського пункту. Випросили у міськжитлоуправлінні чотири старих лавочки, на них й відпочивали, чекаючи транспорт. Згодом це приміщення викупили під бар. Але господарі нас не гонили. Ще кілька років ми ховалися від дощу під козирком бару. Та почалась реконструкція цього закладу і господарі нас «виселили», пообіцявши обладнати зупинку. Але так нічого і не зробили. Змінилося керівництво тролейбусного управління і, певне, не без вказівки міської влади маршрут тролейбуса № 11 відмінили, а маршрут № 7 продовжили до Гаразджі, біля бару він вже не зупиняється. Нині садівники змушені стояти під дощем і вітром на зупинці, де нема ніякого накриття. Тролейбусне управління обладнати її не може, мотивує тяжким фінансовим становищем — не вистачає грошей на зарплату працівникам, не кажучи вже про поновлення рухомого складу. Отож єдина надія у садівників на міську владу. Вона отримує доходи від перевізників. Тож, напевне, повинна була б подбати про обладнання зупинки. Віктор БРАЧІЙ, Валерій МЕРГЕС, Михайло ГАВРИЛЮК, Олексій ВОРОБЕЙ та інші садівники Дубнівського масиву.
