На мою думку, основною причиною поразки під час минулих виборів влади та її кандидата було те, що вона нас мала за дурнів і поводилася з нами, як з дурнями...
На мою думку, основною причиною поразки під час минулих виборів влади та її кандидата було те, що вона нас мала за дурнів і поводилася з нами, як з дурнями. Для прикладу досить взяти хоч кілька подій, які були в нашій області: влада збирає “добровільно” в Луцьку комунальників, в Ковелі — жінок, а в Нововолинську — шахтарів на збори і від їх імені заявляє, що всі вони, як один, та ще, мабуть, з родинами будуть голосувати за Януковича. І на додачу засуджують “екстремістські дії опозиції” і закликають всіх волинян підтримати того ж таки Януковича. Після одних таких зборів у нас, зустрічаючи знайомих шахтарів, я запитував у Толі чи Петра: чи закликали вони мене підтримати Януковича? Почули б ви, що мені відповідали і казали про всю ту комедію! Це мені нагадало те, що добре пам’ятає старше покоління. Тоді партія зверталася з листами до народу, народ на зборах “одноголосно підтримав політику ЦК і особисто товариша” такого-то, але коли рука після голосування опускалася в кишеню, то в багатьох пальці складалися в дулю. Отак було у нас у Нововолинську, я гадаю, що і по всій Волині і в більшості України. Дуже часто заходи та репресії влади спрацьовували навпаки. Я 50 років прожив у Нововолинську, ніколи не тримав у руках газети “Сільські вісті”, але коли влада оголосила цій газеті війну, я пішов на пошту і передплатив її. А коли керівник виборчого штабу Януковича чи хтось там з Партії регіонів вимагав закрити “Волинь”, то цим він зробив добру рекламу газеті і ведмежу послугу своєму патронові, бо відразу кілька моїх знайомих передплатили газету, а номери, де йшлося про оті вимоги закрити “Волинь”, читали і перечитували. Я також можу засвідчити, що такі відомі персони, як Піховшек і Корчинський, які безпардонно обливали брудом Ющенка і його соратників, по суті, працювали на зростання числа його прихильників. Недавно один молодий чоловік сказав, виступаючи на телебаченні, приблизно таке: “Я очень благодарен Януковичу, что он открыл мне глаза и сделал с меня патриота Украины”. Такі самі слова повторювали чимало моїх земляків. Наша невістка ще не так давно була абсолютно аполітична, не було в неї і часу вникати у ті події: праця, двоє ще малих дітей, город, вся хатня робота і т. д. Але події другої половини жовтня, листопада і грудня змінили її до невпізнання. Все, що діялося в Україні, прийняла близько до серця, з мітингів приходила вкрай схвильованою, охриплою, серйозно переживала, що не була в Києві. І такі зміни відбулися з мільйонами громадян нашої держави. Їх, можна сказати, зробили патріотами влада і Янукович — своїми брутальними діями, брехнею, тиском, тим, що вважали, повторюся, нас, мільйони, за дурнів. Мимоволі хочеться їм подякувати за це. Влада замість покірності пробудила в нас гордість, замість страху — мужність, замість млявості — рішучість і готовність встати з колін. Ющенкові та його однодумцям залишилося тільки закликати людей підняти голову, підвестися з колін, розправити плечі. І ми це зробили. Вірю, що інакшими вже не будемо. Іван ХАРУК, пенсіонер, 45 років гірничого стажу. м. Нововолинськ.
