Цей чоловік врятував 2 687 життів під час терористичної атаки у США - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.98 € 33.53
Цей чоловік врятував 2 687 життів під час терористичної атаки у США

«Сoma.in.ua»

Цей чоловік врятував 2 687 життів під час терористичної атаки у США

15 років тому теракти в Нью-Йорку забрали 2 977 життів. Жертв могло бути набагато більше, якби не героїчні дії Ріка Рескорла

Рескорла служив у Всесвітньому торговому центрі головою охорони банку Morgan Stanley, пише «Сoma.in.ua». Народившись в Англії, Рескорла пішов на службу в американську армію, тому що хотів відправитися воювати з комуністами у В’єтнамі. Там, в битвах, увічнених книгою генерал-полковника Гарольда Мура і Джозефа Л. Геллоуея «Ми були солдатами … і були молоді» (1992 р.), він заслужив Срібну та Бронзову зірки, а також медаль «Пурпурове серце». Книга входить в список літератури, обов’язкової для прочитання армійськими офіцерами. Саме Рескорла, що опускає свою М16, дуже молодий, насторожений і виснажений, зображений на фотографії, що прикрашає обкладинку цієї книги. Хоча з часом він переїхав в Нью-Джерсі і осів на посаді керівника служби безпеки, Рескорла частково продовжував вести себе як людина, що знаходиться на війні.

Morgan Stanley займав 22 поверх вежі-2 і ще кілька поверхів в сусідній будівлі. Після події в 1988 році (вибуху на борту рейсу 103 авіакомпанії Pan Am над шотландським Локербі) Рескорла почав турбуватися з приводу ймовірної терористичної атаки на ВТЦ. У 1990 році він привіз в Нью-Йорк свого давнього армійського друга і влаштував йому екскурсію по вежах-близнюках. Він хотів дізнатися, як би його друг, який мав досвід контртерористичної діяльності, вважав за краще атакувати будівлі, будучи терористом. Як пише Джеймс Б. Стюарт в опублікованій в 2002 році біографії Рескорла «Серце солдата», оглянувши гараж ВТЦ, друг заявив, що здійснити тут терористичний акт «не складе жодних труднощів». Якби він хотів напасти на центр, то просто в’їхав би на навантаженій вибухівкою вантажівці в гараж, а потім забрався б геть.

Рескорла і його друг-експерт написали в адміністрацію порту доповідну записку, пояснивши причину своєї стурбованості й настійно вимагаючи посилити заходи безпеки в автомобільних гаражах ВТЦ. За словами Стюарта, їх рекомендації, які влетіли б адміністрації в копієчку, просто проігнорували.

«Він весь час говорив: «Вони знову нападуть на нас. Або з повітря, або з підземки», – згадує менеджер адміністративного відділу Стівен Енгел, який за родом своїх обов’язків працював в тісній співпраці з Рескорла. За словами Енгель, наймаючи на роботу співробітників служби безпеки, Рескорла вишукував кандидатів з небачено високим для таких постів рівнем професійної підготовленості:

Через три роки Рамзі Юзеф, як і передбачав Рескорла, в’їхав на завантаженій вибуховими речовинами вантажівці в підземний гараж ВТЦ. Коли стіни башти здригнулися від вибуху, Рескорла встав посеред просторого операційного залу банку і почав викрикувати інструкції. Але, як це відбувалося і до вибуху, коли він намагався проводити в Morgan Stanley навчальні пожежні тривоги, всі просто ігнорували його. Тоді він заліз на стіл і закричав: «Мені що, треба зняти штани, щоб ви звернули на мене увагу?» У залі настала тиша, і тоді він роздав ліхтарики співробітникам банку і повів їх вниз по темних пожежних сходах.

Після терористичного акту 1993 року авторитет Рескорла став незаперечним.

У Рескорла було незвично загострене почуття небезпеки. Він знав, що ризик ще однієї терористичної атаки не зменшується з кожним спокійно прожитим новим днем. Він знав, як нерозумно покладатися на служби швидкого реагування в справі порятунку співробітників своєї організації. Його компанія була найбільшим орендарем в ВТЦ, своєрідним селом, що сховалася серед хмар. Радикалізм проведених Рескорла тренувань важко перебільшити.

 

 Після вибуху 1993 року Рескорла написав ще одну доповідну записку, попереджаючи вище керівництво Morgan Stanley про те, що терористи ні перед чим не зупиняться в своєму прагненні зруйнувати вежі-близнюки. Він навіть коротко описав ймовірний сценарій терористичної атаки, сказавши, що вони можуть спробувати направити на Всесвітній торговий центр літак з вантажем вибухових речовин. Уява у Рескорла працювало краще, ніж у представників влади, і він постійно підкидав їм все нові гіпотетичні варіанти катастрофи. В кінцевому рахунку Рескорла порекомендував Morgan Stanley перенести штаб-квартиру в малоповерхові будівлі студентського містечка в Нью-Джерсі. Але термін оренди приміщень повинен був закінчитися тільки в 2006 році.

Рескорла продовжував проводити навчання протягом восьми років – навіть тоді, коли всі майже забули про вибух в підземному гаражі.

«Він весь час говорив: «Вони знову нападуть на нас. Або з повітря, або з підземки», – згадує менеджер адміністративного відділу Стівен Енгел, який за родом своїх обов’язків працював в тісній співпраці з Рескорла. За словами Енгель, наймаючи на роботу співробітників служби безпеки, Рескорла вишукував кандидатів з небачено високим для таких постів рівнем професійної підготовленості:

Уранці 11 вересня Рескорла почув вибух і з вікна свого кабінету побачив, як горить вежа-1. По внутрішній трансляції почав віщати чиновник з адміністрації будівлі, закликаючи всіх залишатися на своїх робочих місцях. Але Рескорла схопив свій мегафон, рацію і стільниковий телефон і почав методично віддавати співробітникам Morgan Stanley накази про негайну евакуацію. Вони знали, що треба робити. Навіть 250 відвідувачам, що навчалися на курсах біржових брокерів, вже показали, де знаходяться найближчі пожежні сходи.

11 вересня, в перерві між піснями, Рескорла подзвонив дружині. «Перестань плакати, – сказав він. – Я повинен безпечно вивести цих людей. Якщо зі мною що-небудь трапиться, знай, що я ніколи не був такий щасливий: ти стала сенсом мого життя».

«Найважливішим фактором було знання, куди треба йти. Адже мозок людини (принаймні, мій) просто відключається, – каже Макмегон, один з керівників Morgan Stanley. – Що вже точно зовсім ні до чого під час катастрофи, так це необхідність думати про щось ».

11 вересня деяка група людей цілком могла б врятуватися, якби чула те, чого навчав Рескорла. Але вони працювали не в Morgan Stanley. За даними проведеного Колумбійським університетом опитування між тими, хто вижив, близько 50% працівників центру не знали, що виходи на дах будівлі будуть замкнені. При відсутності цієї інформації деякі люди згадали, що в 1993 році людей евакуювали гвинтокрилами з даху. Тому вони витратили останні хвилини свого життя, піднімаючись на верхні поверхи хмарочосів, тільки щоб уткнутися в замкнені двері. Вони так і загинули там, не розуміючи, чому закриті виходи.

Поки Рескорла на 44-му поверсі направляв людей вниз по пожежній драбині, врізався другий літак, на цей раз потрапивши в його будівлю 38-и поверхами вище. Вежа різко здригнулася, і деякі із співробітників Morgan Stanley опинилися на підлозі. «Всім зупинитися, – наказав Рескорла через свій мегафон. – Не рухатися, вести себе тихо і спокійно».

«Люди перестали говорити і рухатися, – пише Стюарт, – як ніби Рескорла зачарував їх».

Співробітники Morgan Stanley бачили, що відбувалося в іншій вежі після вибуху першого літака. Їм було прекрасно видно, як в будівлі розгорається пожежа і як люди (такі ж люди, як вони) з розгорнутими на вітрі краватками вистрибують з вікон. Тому, коли врізався другий літак, вони точно знали, що відбувається на розташованих над їх головами поверхах.

Рескорла цілу ніч виводив своїх людей з території Центрального нагір’я В’єтнаму. Він знав, що мозок погано справляється зі страхом. Тоді він заспокоював солдат, співаючи вивчені в дитинстві пісні. Тепер, покритий потом, що проступає навіть через піджак, він стояв на заповненими людьми сходах і співав в свій мегафон: «Люди Корнуолла, мужайтеся, до битви готуйтеся і не здавайтеся!» Один із співробітників його служби безпеки приніс стілець, але Рескорла вважав за краще залишитися на ногах.

11 вересня, в перерві між піснями, Рескорла подзвонив дружині. «Перестань плакати, – сказав він. – Я повинен безпечно вивести цих людей. Якщо зі мною що-небудь трапиться, знай, що я ніколи не був такий щасливий: ти стала сенсом мого життя».

Деякий час по тому Рескорла успішно завершив евакуацію абсолютної більшості співробітників Morgan Stanley з палаючої будівлі. Потім він повернувся в неї. Востаннє його бачили піднімаючогось по сходах в районі 10-го поверху незадовго до обвалення вежі. Для Рескорла настав момент kairos. Його останки виявити не вдалося.

Рескорла навчив співробітників Morgan Stanley рятувати себе. Такі уроки останнім часом чомусь стали зустрічатися дуже рідко і тому придбали особливу цінність. У момент обвалення вежі всередині залишалися всього 13 працівників Morgan Stanley, включаючи Рескорла і ще чотирьох співробітників його служби безпеки. Решта 2 687 вже були в безпеці.