ЩО МОЖУТЬ СІЛЬСЬКІ КОМІТЕТИ?

З осені минулого року і до лютого нинішнього Інститут аналізу державної та регіональної політики за підтримки Світового банку і посольства Королівства Нідерланди реалізовував проект “Сила громади — в об’єднанні лідерів”. Про його мету, завдання і проблеми, з якими доводилося зустрічатися, — наша розмова з директором Інституту Олегом Савчуком.
— Проект впроваджували в десяти районах області, — почав він розмову. — Нашим завданням було зробити їх економічний і соціальний зріз, визначити найболючіші проблеми територіальних громад і виробити механізм їх подолання.
— І які ж проблеми виявилися найболючішими?
— Основні з них — низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, збут її і стан соціальної інфраструктури сіл. Аналітики, економісти інституту підготували пропозиції для їх усунення. З них, вважаю, можна сформувати модель економічного розвитку регіону. Сподіваємося, що нова виконавча влада краще вирішуватиме проблеми територіальних громад. Адже стара за останній рік, по суті, усунулася від цього. Вона займалася переважно політикою.
— Які сьогодні можна підбити підсумки, які зрушення відбулися у розвитку територіальних громад? Іншими словами — чи вдалося вам розворушити село, підняти ініціативу людей?
— За рік у безперспективних селах, в яких ми працювали, провели газ, телефони, відремонтували клуби. Деякі громади організовували обслуговуючі кооперативи — купили трактори, іншу техніку. Але головним результатом нашої роботи, вважаю, є те, що люди зрозуміли: поліпшити власне життя можуть й самі, що громада, коли об’єднається — велика сила. Ми показали їм як діяти, спрямували ініціативу у потрібне русло. Сьогодні у них вже є досвід і можуть його передати іншим громадам. Сподіваємося, що ті, з ким ми працювали, цього року отримають фінансову допомогу Українського фонду соціальних інвестицій на розвиток соціальної сфери.
Для лідерів громад ми організували народний університет, бо переконалися, що їм потрібні знання в галузі економіки, управління.
— Ви працювали у північних і південних районах області. Де активніші громади?
— У південних районах. Там менше віри у всесильність влади. 80 відсотків селян під час соціологічного опитування, яке ми проводили, зазначили, що ніхто не зможе поліпшити їх життя, крім них самих. Важче нам було працювати у поліських районах. Там ще живе надія, що ось приїде хтось з Луцька чи Києва, подивиться, як бідують з поганими дорогами, без газу — і вирішить їх проблеми, виділить кошти.
— До речі, про гроші. Пригадується, на зустрічах сільських лідерів не раз доводилося чути, що на одному ентузіазмі довго не втримаєшся. Потрібна фінансова підтримка сільських комітетів. Чи є якісь зрушення у кращий бік в цьому плані?
— Держава передбачає фінансування їх. Сподіваюся, що це буде після адміністративно-територіальної реформи, у ході якої сільради об’єднають. До їх складу, вважаю, повинно входити не менше десяти сіл.
— Як мені відомо, 22 лютого відбудеться конгрес сільських лідерів Волині. Які питання розглядатимуться там?
— Запрошуємо сільських голів, старост, представників районних рад, щоб поділилися думками про необхідність розвитку місцевого самоврядування і органів самоорганізації населення. Хочемо, щоб успішні громади розповіли, як їм вдалося добре організувати роботу.
— А скільки таких є в області?
— Зі ста сільських комітетів, що реально діють, половина працює ефективно. Запрошуємо й представників донорських організацій. Сподіваємося, що вони фінансово допоможуть реалізувати місцеві ініціативи. Будемо ставити й питання про внесення змін до Закону України “Про органи самоорганізації населення”, зокрема до тих пунктів, що стосуються створення сільських комітетів. Вважаємо, що ця процедура повинна бути менш громіздкою.
— Яким бачиться вам економічний розвиток Волині, зокрема територіальних громад?
— Кожен регіон повинен формувати свою економічну модель розвитку і відповідно територіальних громад, бо ж є відмінності між південними і північними районами Волині. Пріоритети тут повинні надаватися агротуризму. Адже такої краси, як у нас, у світі небагато. Виконавча влада може запозичити кращі економічні моделі, що застосовувалися у Польщі. Наприклад, розвивати інформаційно-консультаційну службу, або, як її там називають,— дорадчу. Це дасть змогу спрогнозувати розвиток сільськогосподарського ринку, знати, що краще і в яких обсягах посіяти, кому продати. Сільський комітет в Губині Локачинського району вже підготував проект створення інформаційно-консультаційної служби. При ній буде центр, що займатиметься розвитком тваринництва, прогнозуванням цін на сільськогосподарську продукцію. А громада Великого Окорська цього ж району планує створити центр розвитку села. Він займатиметься зеленим туризмом. Якщо буде доручення облдержадміністрації, то економісти, аналітики інституту могли б застосувати моделі розвитку територіальних громад й в інших районах області — з’явилися б додаткові робочі місця і збільшилися б надходження до бюджету.
Розмову вела Євгенія СОМОВА.