ЧИ ПАРИВСЯ У САУНІ ПОЖЕЖНИХ ФРАНЦУЗ?

Багато галасу даремно — так коротко можна прокоментувати гнівного листа працівників управління з питань надзвичайних ситуацій
Давненько, ще з радянських часів не доводилося отримувати колективного листа працівників, в якому б конкретна критика на адресу керівника в газеті сприймалася, як прагнення «заплямувати честь не лише УМНС, але й цілої служби». Мова йде про сатиричну замітку «Стіна і широка спина» з підзаголовком «Як оздоровлювали губернатора» («Волинь за 10 лютого ц.р.). Автори листа пред’являють претензії, що автор «забув про ті надбання, які здійсненні лише за п’ять неповних років правління (підкреслення ред. — О.Н.) Володимира Грушовінчука, який користується справжнім авторитетом у колег по службі». Особи, що підписали листа (начальники, виконуючі обов’язки начальників, інспектори, помічники начальників і т.д.), заперечують, що Француз парився у їхній сауні, бо у «посадовця такого рівня, як Француз, мабуть, було де відпочивати». Також твердять, що Володимир Грушовінчук розрахувався повністю за комунально-житлові послуги, огорожа необхідна, бо це «режимна територія», а гаражі на ній будувалися в період керівництва начальника управління пожежної охорони Василя Янченка. Оце й, либонь, все.
Якби це було сказано спокійним тоном самим Грушовінчуком чи Французом, ніяких запитань не виникало б. Така точка зору теж має право, хоча про всі «надбання» чи недоліки керівника ніхто не збирався говорити в невеличкій замітці.
Однак за цим організованим листом стоять деякі інші інтереси. І якраз про це йде мова. Можна зрозуміти бажання заступитись за свого близького родича — Грушовінчука підполковника Віктора Березу, що перебуває на пенсії і якому той надав роботу. Але для чого формувати загін обурених з ветеранів та підлеглих начальника обласного УМНС Грушовінчука?
Виходить, що всі вони вважають: «Думаю, що редакції варто задуматись, чи друкувати таких авторів (О. Нагорного — ред.), матеріали яких шкодять авторитету незалежної газети». Я не наважився б заявити, що такі фахівці своєї справи, як Береза, Ковальчук, Нестеров, Ляпун, Лавренюк, Корнійчук, Ромащук та інші, не вміють, наприклад, гасити пожежу. Я б не брався оцінювати їхньої виучки. А ось пожежні настільки розуміються в журналістиці, що не сумніваються: такого нездару не варто підпускати до «Волині». Це, звісно, свідчення неабиякого інтелекту. Щоправда, в сталінські часи, як відомо з документів, після таких організованих колективних листів кидали тих, на кого доносили, у кутузку. Тож недаремно кажуть, що під час революцій з’являється каламуть, в якій добре почувають себе демагоги, крикуни, пристосуванці. Заплатив кільком крикунам і отримав доморощений політик пікет.
Матеріал наші опоненти характеризували як «замовну статтю». З приводу цього скажемо, що ось уже протягом 27 років автор цих рядків пише «замовні» сатиричні статті в «Кловню» і поза нею як редактор відділу сатири і гумору. Усіх «замовників» — ображених, зневажених, обділених, обдурених, а також тих, кому болить корупція, хабарництво, зловживання в суспільстві з боку будь-якої влади, — запрошую до співпраці. Замовляйте! Відділ некомерційний, платити не треба. І в цьому випадку теж можу сказати, що автор ніколи не пив чарку з Янченком, Грушовінчуком чи Березою, а, отже, ніяких моральних зобов’язань не має.
Розумію, що роздратування викликало саме прізвище Янченка, котрий шістнадцять років керував пожежною охороною в області і, певне, не без гріха, а також не без того, щоб комусь з безвідповідальних працівників не залив сала за шкіру. Ці кілька десятків людей заявляють, що «ми можемо розповісти багато про колишнього начальника». Йдеться і про три гаражі, які він нібито мав. То в чому ж річ? Тільки чому тепер відкрилися очі в пожежних? Адже серед них немало тих, що сиділи в штабах, даруйте, як миші під помелом, і не висувалися, в тому числі й Береза. Чому ж не рапортували про якісь неподобства у верхні ешелони влади?
По суті, можна лише сказати, що якщо оздоровчим центром користуються і рядові працівники, то це справді непогано, хоча Француза там теж лицезріли. Принаймні, спростування від нього не надходило. Хоча той же Янченко вважає, що варто було б ті гроші, які затрачені на оздоровчий центр і цегляну стіну, передати в Нововолинськ, де з 1997 року будується житло для пожежних. Огорожа поставлена без проекту — це факт і посилання на «режимну територію» — не аргумент, бо є зовсім інші документи з СДПЧ-1 та міськради. За проживання з 2001 року у трикімнатній відомчій квартирі по вул. Чернишевського площею 100,7 кв. м (за довідкою в міськраду начальника загону технічної служби Аркадія Малія — 40 кв.м) пан Грушовінчук заплатив близько 5 тисяч гривень лише в кінці 2004 року, коли про це загомоніли в управлінні. Рішенням Луцького міськвиконкому від 29.01.2003 року «передано у власність» Грушовінчуку трикімнатну квартиру на вул. Стрілецькій площею 138,2 кв.м з просторим гаражем і підвальним приміщенням вартістю, як на той час, 144280 гривень. Дай Боже, щоб всі працівники УМНС, що підписалися, так жили! А особливо бажаємо таких побутових умов тим, які гідно пройшли період виборів Президента, ветеранам-пожежним.
І можна порадіти, що, нарешті, рядовий та молодший начальницький склад УМНС почав отримувати грошові надбавки, які не бачив кілька останніх років (для начальника солідні кошти знаходились).
І все ж, думається, роздратування викликала в Берези та іже з ним згадка про вибори Президента. Як би чого не трапилося... Адже все в руках прокуратури. Відомо, що керівництво управління з питань надзвичайних ситуацій виявляло особливу запопадливість в діях і агітації за провладного кандидата. Відомі звернення з цього приводу в прокуратуру пожежних з Ківерець, Старої Вижівки. Тепер розмови про це намагаються «погасити» з допомогою обіцянок, лестощів, залякувань. Хоча в Ковельській прокуратурі лежать заяви працівників професійної пожежної частини з Голоб щодо примусової здачі відкріпних посвідчень і чекають свого розгляду.
Ось переді мною рапорти працівників СДПЧ-4 м. Ковеля, в яких, зокрема, говориться: «Перед другим туром повторних виборів начальником частини Андріюком Б.М. було на зборах особового складу сказано, що Грушовінчук В.В. надіється на ковельську частину, що ми здамо відкріпні посвідчення і дав термін — дві доби. Свою позицію він аргументував вказівкою керівництва обласного рівня зменшити кількість голосів на виборах за кандидата від опозиції». Після бесіди Грушовінчука з невісткою Янченка і її усною заявою, що голосуватиме за Ющенка, почалося гоніння на неї і переді мною також лежить її зареєстрований в той час рапорт. До речі, авторитет пана Андріюка навряд чи зріс в очах підлеглих і Грушовінчук завізував його рапорт про переведення в Луцьк — тепер він перевірятиме службу ковельчан.
Нещодавно прокурор області Андрій Гіль пообіцяв на прес-конференції розібратися із порушенням законодавства, в тому числі із здачею відкріпних талонів в усіх службах, то ж і в Ковелі нарешті повинні вивчити факти адміністративного тиску.
До речі, перед другим туром президентських виборів у редакцію надійшов лист з Ковеля з повідомленням про грубі порушення законодавства. Виникла необхідність поговорити з начальником обласного УМНС Грушовінчуком і про це було сказано по телефону його помічнику Нестерову, який підписав нині листа. Однак начальник так і не побажав вийти на зв’язок, мабуть, вважаючи, що перемога Януковича уже в кишені.
Та що там говорити про ковельські події, якщо викручували руки підлеглим в Луцьку. І є свідчення, що деякі з тих, що підписалися під листом в редакцію, здали відкріпні посвідчення не лише свої, але й членів сім’ї, і лише дехто виявив мужність сам, або під впливом совісних батьків таки вистояв. І ось тепер ці люди сміють говорити про честь та совість і висловлюють побажання, щоб журналісту заборонили працювати у «Волині».
... «О часи, о звичаї!» — як казали древні.
Олександр НАГОРНИЙ.