З ЧИТАЦЬКИХ КОНВЕРТІВ: ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ДІДУСЕВІ ВІД ОНУКА

Доброго дня, шановна редакціє! Звертаюсь до вас як постійний читач і передплатник з 60-их років. Народився я у селі Чевель Старовижівського району, там ходив до школи. У 1954 році, ще не маючи 17 років, поїхав по оргнабору на будівництво шахт Нововолинська. Пропрацював, вважай, усе життя під землею. Зараз перебуваю на пенсії, як кажуть, на заслуженому відпочинку.
Із селом Чевель зв’язків не пориваю, провідую своїх родичів. Якось після чергових одвідин малої батьківщини з онуком В’ячеславом він попросив мене, щоб я розповів йому історію села, походження назви. Пообіцяв, що розкажу наступного разу. Але ж у мене немає ніякої інформації. І запитати немає в кого. Зрештою, в кого запитаєш? Мені вже під сімдесят... Тому й звертаюся до вас за допомогою. Може, знайдете десь в архівах історію поліського села Чевель.
З повагою — житель селища Жовтневе в Нововолинську Андрій РАЛЬСЬКИЙ.

Від ведучого рубрики. Шановний Андрію Васильовичу! Ви порушили дуже актуальну проблему. Наші діти і внуки повинні знати історію свого родоводу. І це добре, що вони цим цікавляться. Чим можемо вас розрадити? Хіба що посиланням на короткий етимологічний словник-довідник нашого земляка Віктора Шульгача “Ойконімія Волині”. Він пише, що село Чевель згадується в історичній літературі під 1521 роком як урочище “На Чевлю”. Назва, як зазначає автор, темна. Можливо, вона пов’язана з російським діалектом “ничевли” (непритомність, печивель) чи з болгарським дієсловом “човіць”, що означає “пильнувати”.
Поїдете ще раз у Чевель, зайдіть у місцеву школу, може, там дадуть вам докладнішу краєзнавчу інформацію. Зрештою, пошліть внука у Нововолинську міську бібліотеку, де мусить бути книга “Історія міст і сіл УРСР. Волинська область”. Бажаємо удачі!